Переломом ключиці називають патологічний стан, що характеризується порушенням цілісності ключиці (трубчастої кістки, яка одним кінцем з'єднана з грудиною, а іншим — з відростком лопатки).
Дана травма є одним з найпоширеніших травматичних пошкоджень опорно-рухового апарату в дитячому віці. Серед усіх переломів кісток верхніх кінцівок на порушення цілісності ключиці припадає близько 13% випадків. Близько 30% усіх переломів ключиці виявляється у віковій категорії від 2 до 4 років.
Перелом може бути як самостійним (ізольованим), так і поєднуватися з іншими ушкодженнями, бути у складі політравми.
Зміст:
Причини виникнення перелому ключиці
Серед механізмів виникнення перелому ключиці заведено виділяти прямий та непрямий. Найчастіше у дітей пошкодження ключиці виникає внаслідок непрямого механізму: в результаті падіння на витягнуту руку, ліктьовий або плечовий суглоб. Прямий механізм реалізується значно рідше і виникає в разі сильного удару в область ключиці.
Дана травма часто супроводжуються зміщенням уламків у результаті сильної тяги м'язової тканини при скороченні м'язів. Переломи у дітей часто виникають у результаті занять активними видами спорту, під час гри, в період ожеледиці. У новонароджених перелом ключиці може виникати як родова травма — при проходженні родовими шляхами.
Види переломів ключиці
Залежно від локалізації порушення цілісності ключиці виділяють переломи:
- зовнішньої третини — в акроміальному кінці (частина ключиці, яка прикріплюється до відростка лопатки);
- середньої третини — у місці діафізу (центральної частини) ключиці;
- внутрішньої третини — у грудинному кінці ключиці.
За характером перелом буває:
- Неповний, або підокісний (за типом «зеленої гілки»), коли виникає порушення цілісності ключиці, проте окістя (плівка, що покриває кістку) залишається цілим. Такий вид перелому характерний для новонароджених і дітей раннього віку.
- Повний, який виявляється у дітей старшого віку, характеризується повним роз'єднанням кістки на 2 та більше частин. Цей вид переломів може бути зі зміщенням уламків кістки або ж без нього.
Залежно від наявності порушення цілісності шкірних покривів переломи ключиці бувають:
- відкриті, коли шкіра пошкоджується гострими уламками кістки;
- закриті — без пошкодження шкірних покривів.
З огляду на напрямок лінії перелому, виділяють косий, поперечний, косопоперечний, а також осколковий перелом ключиці.
Симптоми перелому ключиці
Симптоми неповного перелому ключиці у дітей часто маловиражені, тому зазвичай вони діагностуються пізно, вже при формуванні кісткової мозолі — через 10–14 днів після пошкодження кістки. У цей період візуально та на дотик відзначається виражене потовщення на ключиці.
За повного перелому клінічна картина більш виражена: під силою скорочення м'язів кісткові уламки зміщуються, що відбивається на функціональній здатності кінцівки.
Основні симптоми, які виявляються у дитини з цією травмою:
- Біль, що локалізується у місці пошкодження кістки. За повного перелому він різкий, виражений, посилюється під час торкання до ураженої ділянки.
- Обмеження активних рухів в ураженій кінцівці. Дитина не може підняти руку вгору, займає вимушене положення — руку з пошкодженої сторони підтримує здоровою та щільно притискає до тулуба.
- Відзначається патологічна рухливість ключиці.
- Над ураженою ділянкою візуалізується набряк, можливі крововиливи. Також визначається зміна форми ключиці, виступання уламків кістки.
- При обмацуванні області над ключицею нерідко виявляється крепітація — хрест, який виникає при терті уламків кістки.
У разі визначенні у Вашої дитини перерахованих ознак слід негайно звернутися по кваліфіковану допомогу для визначення характеру перелому та якнайшвидшої терапії цього стану.
Діагностика перелому ключиці
Діагностика цієї травми зазвичай не викликає складнощів. Підозра на наявність у дитини цієї травми виникає у лікаря вже після оцінки анамнестичних даних і проведення фізикального обстеження. Для підтвердження діагнозу, а також для визначення виду перелому та його характеристик застосовується рентгенографія. У деяких випадках доцільно застосування КТ та МРТ-дослідження.
Лікування перелому ключиці
Лікування травми може відбуватися консервативно або за допомогою оперативного втручання.
За консервативного лікування застосовують фіксуючу пов'язку, яка утримує відламки кістки у правильному положенні. Широко застосовують пов'язку Дезо, кільця Дельбе, шини Кузьмінського, раму Чіжина та ін. Консервативне лікування рекомендоване у разі неповних переломів, а також повних переломів без зміщення або з незначним зміщенням. Спочатку за допомогою мануальної репозиції усувають зміщення, після чого застосовують перераховані фіксуючі пристрої.
За наявності у дитини відкритого перелому, загрози розвитку пошкодження судинно-нервового пучка, складних осколкових переломів обов'язковим є проведення хірургічного лікування, яке проводиться шляхом остеосинтезу ключиці за допомогою спеціальних спиць, пластин, штифтів.
Наслідки перелому ключиці
Зазвичай, у дітей консолідація (зрощення) кісткової тканини ключиці відбувається сприятливо, протягом 2–3 тижнів, після чого повністю відновлюється функція кінцівки.
Серед ускладнень, які можуть виявлятися у дітей з цією травмою, варто відзначити такі:
- вторинне зміщення відламків кістки;
- неправильне зрощення ключиці;
- пошкодження судинно-нервового пучка;
- формування помилкового суглоба;
- обмеження рухливості кінцівки.