Контакт-центр: +38 (044) 393-00-00 +38 (0482) 307-500
Швидка допомога (Одеса) +38 (0482) 343-062 +38 (067) 7343-062 +38 (099) 9343-062

Оофорит

Оофорит - це запалення, що виникає в яєчниках (жіночих парних статевих органах). Запалення яєчників часто комбінується із запаленням придатків матки, наприклад труб, тоді захворювання називають сальпінгоофорит, або аднексит.

Причини виникнення оофориту

Збудниками інфекційного оофориту можуть стати різні мікроорганізми, найчастіше це бактерії, ось найчастіші з них:

  • нейссерія гонореї (Neisseria gonorrhoreae);
  • хламідія трихомонатис (Chlamydia trachomatis);
  • ендогенні аеробні мікроорганізми: кишкова паличка, клебсієла, протей, стрептокок;
  • ендогенні анаеробні мікроорганізми: бактероїди, пептококи, пептострептококи;
  • мікоплазма та уреаплазма;
  • актиноміцети.

Лише у третини хворих захворювання спричинене лише одним збудником, у всіх інших випадках причиною є комбінація кількох видів мікроорганізмів.

Досить рідко оофорит може бути викликаний аутоімунним процесом, коли імунні клітини помилково вражають клітини власного організму.

Фактори ризику виникнення оофориту

Факторами ризику оофориту є:

  • передчасний початок статевого життя;
  • безладні статеві зв'язки, безліч статевих партнерів;
  • внутрішньоматкові контрацептиви (ВМС, спіраль);
  • раніше перенесені запалення органів малого таза;
  • хвороби, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ) у пацієнтки або її партнера;
  • бактеріальний вагіноз.

Існують чинники, що провокують розвиток або загострення оофориту:

  • менструація;
  • секс;
  • хірургічний аборт;
  • вишкрібання стінок матки;
  • введення внутрішньоматкових засобів контрацепції;
  • гістеросальпінгографія;
  • ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення);
  • загальне переохолодження;
  • гормональні порушення;
  • патології ендокринної системи;
  • надмірні фізичні навантаження;
  • стрес, перевтома.

Класифікація оофориту

За етіологією:

  • специфічний - пов'язаний із певним інфекційним збудником, наприклад, нейсерія гонореї або мікобактерія туберкульозу;
  • неспецифічний - викликаний не специфічними мікроорганізмами, наприклад, кишковою паличкою;

За локалізацією:

  • односторонній (запалення виникає тільки в одному яєчнику);
  • двосторонній (запалюються обидва яєчники).

За причиною виникнення:

  • первинний (виникає на раніше не зміненому органі, найчастіше це аутоімунний оофорит, який іноді призводить до первинної яєчникової недостатності);
  • вторинний (викликаний інфекційним агентом або той, що розвивається на раніше зміненому внаслідок інших патологічних станів яєчнику);

За клінічним перебігом захворювання:

  • гострий;
  • підгострий;
  • хронічний.

За наявністю ускладнень:

  • неускладнений;
  • ускладнений (сальпінгоофорит).

Симптоми оофориту

Оофорит характеризується такими симптомами:

  • постійний інтенсивний одно/двосторонній гострий біль або різь у ділянці малого таза, який може віддавати в крижі та/або поперек;
  • підвищення температури тіла до фебрильних значень;
  • метрорагія (маткова кровотеча, не пов'язана з менструацією);
  • виділення з піхви слизового або гнійного характеру;
  • дизурія (порушення сечовипускання, болючість і різі під час сечовипускання);
  • болючість під час сексу;
  • нудота і блювота;
  • слабкість.

Діагностика оофориту

Діагностику починають з анамнезу, в якому звертають увагу на фактори ризику і тригери. Далі проводять необхідні лабораторні дослідження:

  • загальний аналіз крові, в якому очікується підвищення рівня лейкоцитів зі зміщенням формули вліво, збільшення ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів);
  • загальний аналіз сечі (для виявлення збудника інфекцій сечовивідних шляхів, наприклад, кишкової палички або грибів роду Кандида);
  • мазок із піхви та визначення збудника (бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження), визначення антибіотикочутливості.

Гінекологічний огляд у дзеркалах і бімануальне пальцеве дослідження виявляють:

  • виділення з цервікса (каналу шийки матки) слизового або гнійного характеру;
  • ерозію шийки матки;
  • незначне збільшення розмірів і болючість матки;
  • збільшення і болючість придатків з одного або обох боків;
  • обмеження рухливості придатків матки.

Іноді використовується УЗД органів малого таза, що також покаже зміни в розмірах і зміни ехогенності придатків.

У рідкісних випадках проводиться гістеросальпінгоскопія або лікувально-діагностична лапароскопія.

Диференціальна діагностика оофориту

Варто відрізняти оофорит і сальпінгоофорит від таких хвороб:

  • позаматкова вагітність;
  • ускладнена кіста яєчника;
  • гострий апендицит;
  • ендометріоз;
  • запальні захворювання кишечника;
  • некроз міоматозного вузла.

Неправильна або несвоєчасна діагностика може призвести до ускладнень і погіршення прогнозу для пацієнтки.

Лікування оофориту

На початку лікування завжди віддають перевагу антибіотикам широкого спектра дії, їх вводять високими дозами внутрішньовенно або внутрішньом'язово невеликим курсом від трьох до семи днів (до припинення симптомів і ще один день). Після цього переходять до перорального введення комбінації кількох антибіотиків, таку терапію продовжують, доки загальна тривалість лікування становитиме щонайменше 14 днів.

Обов'язковою частиною лікування є десенсибілізуюча, інфузійна, антиоксидантна та симптоматична терапія.

У більшості випадків лікування проводять амбулаторно, але деяким пацієнтам може знадобитися госпіталізація. Показання до госпіталізації в разі оофориту:

  • необхідність виключити гостру хірургічну патологію;
  • симптоми гострого живота;
  • важкий загальний стан хворої;
  • неефективність амбулаторної терапії.

Можливі ускладнення гострого оофориту та сальпінгоофориту

Гострий оофорит і сальпінгоофорит можуть мати такі ускладнення:

  • абсцес яєчника або маткової труби;
  • часткова або повна трубна непрохідність;
  • параоваріальні або перитубарні спайки;
  • спайки в малому тазу і черевній порожнині;
  • сепсис або шок при розриві абсцесу;
  • хронічний тазовий біль;
  • диспареунія.

Профілактика оофориту

Слід користуватися бар'єрними методами контрацепції (презервативами), унеможливити безладні статеві зв'язки, вчасно лікувати запалення органів малого таза, не переохолоджуватися, дотримуватися правил особистої гігієни, зменшити фізичне навантаження та стреси. За можливості, не вдаватися до абортів та інших механічних маніпуляцій у порожнині матки. Обов'язково варто проходити гінекологічний огляд кожні півроку.

Прогноз оофориту

Прогноз для жінок, які перенесли оофорит, сприятливий, але в майбутньому їх можуть спіткати проблеми в репродуктивній сфері, такі як безпліддя або позаматкові вагітності. Також підвищується ризик повторних запальних захворювань органів малого таза.