Термін «німфоманія» сьогодні широко використовується в суспільстві, і часто сприймається як не схвалювана сексуальна поведінка. Але ця проблема набагато серйозніша, ніж її сприймає більшість населення, особливо представники чоловічої статі.
Німфоманія - це патологічний надмірний сексуальний потяг, який спричиняє «невгамовну спрагу» статевого задоволення. Згідно зі статистичними даними, ця недуга трапляється рідко, і здебільшого на неї страждають молоді дівчата та підлітки. На 2500 звичайних жінок припадає тільки одна німфоманка. Тож чоловіки - розслабтеся, оскільки шанси зустріти таку жінку занадто низькі. І потрібно зазначити, що це на краще. Німфоманія - це хвороба, яка потребує лікування. Звісно, для чоловіків зустріч із німфоманкою входить до переліку їхніх еротичних фантазій. Але часто вона стає не такою яскравою, як дехто очікує.
Цьому психічному розладу присвоїли давньогрецьку назву «німфоманія». Згідно з легендами, німфи - це красиві й ніжні істоти, які зачаровували чоловіків і заманювали їх у ліс для задоволення своїх хтивих бажань. Слово «манія» всім відоме як надмірне захоплення чим-небудь. Відтак, невгамовне бажання вступити в статеві стосунки стали називати німфоманією. Якщо зануритися в історію, то можна зустріти термін «сказ матки», який має своє наукове пояснення. Словом «hystera» в Стародавній Греції називали дві речі: сказ (істерію) і внутрішній статевий орган жінки - матку. Саме Платон, який відомий усьому світові як видатний філософ і мислитель, порівняв ці поняття і став називати їх одним словом - «hystera».
Причини виникнення німфоманії
- Німфоманія - це синдром, який трапляється за різних психічних і соматичних захворювань. Сьогодні вдалося ідентифікувати кілька причин німфоманії:
- Психічні захворювання. Надмірний сексуальний потяг спостерігається у жінок, хворих на біполярний афективний розлад (маніакально-депресивний синдром) у стадії манії, шизофренію, психоз.
- Гормонопродукуючі пухлини яєчників і головного мозку, які призводять до значного підвищення рівня певних жіночих статевих гормонів у крові.
- Інфекційні захворювання центральної нервової системи (нейросифіліс).
- Вроджена гіперсексуальність.
Види німфоманії
Відповідно, німфоманію можна розділити на кілька видів:
- Вроджена німфоманія - зустрічається рідко, і характеризується генетичною трансформацією зони задоволення в головному мозку або дефектом гормональної системи.
- Психічна німфоманія, яка є симптомом серйозного психічного захворювання.
- Гормональна німфоманія. Гормональний статус жінки має пряму дію на її настрій і поведінку. Надлишок деяких речовин у крові викликає виражену гіперсексуальність, яку потрібно реалізувати. Такий стан може бути короткочасним, або тривалим.
- Уявна німфоманія відрізняється від попередніх тим, що в жінки в цьому разі є мотивація. Для них випадкові статеві контакти є не способом задоволення своїх сексуальних фантазій, а методом уникнення свого комплексу неповноцінності.
Окремо виділяють німфоманічну фригідність - відсутність справжньої насолоди від статевого акту на тлі нестримного бажання до самого процесу. Жінки з цим варіантом сексуальної дисфункції перебувають у постійному пошуку сексуального партнера, оскільки у всіх невдалих спробах отримання сексуальної насолоди вони звинувачують саме чоловіків.
Симптоми німфоманії
Оскільки німфоманія - це патологічний синдром, для нього характерна певна клінічна картина. Зазвичай, зовнішність німфоманки оманлива, і під скромним вбранням ховається справжня «хижачка». Але видати таку жінку може її поведінка: вона постійно шукає потенційного партнера для злягання, тому надмірний флірт - невід'ємна частина її життя. Для німфоманки не важлива зовнішність, вік, стать чи матеріальний стан людини. Її мета - це секс. І якщо хтось думає, що секс із німфоманкою приголомшливий, то він сильно помиляється. Жінка з даною патологією під час статевого акту дбає тільки про свої почуття, і якщо він їй не сподобався - то винен партнер. Існує два типи німфоманок: представниці першого типу під час кожного статевого акту отримують по кілька оргазмів за один «сеанс», а другого - жодного. Але всіх об'єднує одне: цим жінки здатні виснажити сексуального партнера навіть із найкращою фізичною підготовкою.
Ускладнення німфоманії
А тепер головне питання: чим же небезпечна німфоманія? Для статевого партнера німфоманки - це отримання цілого «венеричного букета», а для декого - і психологічної травми.
У власниць цієї недуги через нездорове захоплення пропадає інтерес до інших аспектів життя нормальної людини: сім'ї, роботи, відпочинку, шопінгу, подорожей. Крім того, випадкові статеві стосунки істотно підвищують ризик зараження інфекційними захворюваннями: хламідіозом, мікоплазмозом, гонореєю, сифілісом, вірусним гепатитом, ВІЛ-інфекцією. До ускладнень німфоманії також відносять: небажану вагітність, соціальну дезадаптацію, вторинні психічні розлади.
Діагностика німфоманії
Диференціальна діагностика прийнятної гіперсексуальності та німфоманії досить складна, оскільки грань між цими станами дуже тонка. З цим допоможе розібратися вузький фахівець з любовних справ - сексолог, або сексопатолог. Першим етапом обстеження пацієнтки є бесіда. Уже після відвертої розмови сексолог може виставити діагноз «німфоманія». Для цього клінічна картина має відповідати таким критеріям:
- Тривалість симптомів - не менше 6 місяців;
- Неможливість відволіктися від сексуальних фантазій;
- Виключення впливу наркотиків і алкоголю на поведінку жінки;
- Надмірний сексуальний потяг тягне за собою низку негативних наслідків: конфлікти в сім'ї, проблеми на роботі тощо.
- Відсутність контролю над своєю поведінкою.
У деяких випадках лікар призначає додаткові лабораторно-інструментальні дослідження з метою виключення органічної або функціональної патології: гормон-продукуючої пухлини, гормонального дисбалансу тощо.
Лікування німфоманії
У разі позитивного діагнозу «німфоманії», жінці призначається індивідуальна програма лікування. Вона може включати:
Медикаментозну корекцію: гормональні препарати в разі гормонального дисбалансу, седативні (нейролептики, транквілізатори) - у разі психічних захворювань (шизофренії, психозів, біполярного афективного розладу).
Хірургічні методи - застосовуються при верифікованих пухлинних захворюваннях.
Психотерапія - використовується для всіх жінок, які страждають на німфоманію. Мета цього напряму - це не тільки ліквідація причини сексуальної дисфункції, а й соціалізація жінки та відновлення її особистості.
Важливо зрозуміти, що секс - це не тільки метод задоволення своїх сексуальних потреб, а й важлива складова партнерських стосунків, яка несе за собою певну відповідальність. Звичайно, кожен має право розпоряджатися своїм статевим життям, як йому завгодно. Але якщо сексуальний потяг став домінуючим аспектом Вашого життя, і Ви шукаєте задоволення у випадкових статевих контактах - негайно зверніться по кваліфіковану медичну допомогу.