Причини кандидозу
У здорових жінок гриби Candida зазвичай не спричиняють захворювання, оскільки нормальний мікробіоценоз піхви і реактивність загального імунітету пригнічує їхню життєдіяльність. Якщо ж імунітет порушений, захисні сили слабшають і Candida починає активно розмножуватися, що призводить до виникнення клініки патологічного процесу.
Появі симптомів молочниці сприяють такі чинники:
- молочниця виникає за захворювань, які знижують загальний імунітет. Це цукровий діабет, туберкульоз, СНІД або інші стани, що супроводжуються вторинним імунодефіцитом;
- порушення загального метаболізму в організмі жінки за патології щитоподібної залози, ожиріння, дисбактеріозу;
- на тлі приймання антибіотиків відбувається зниження кількості лакто- і біфідобактерій (компоненти фізіологічного мікробіоценозу статевих шляхів), зсув піхвового pH і зростання Candida
- нераціональне харчування (велика кількість швидких вуглеводів);
- вагітність - один із найбільш сприятливих чинників виникнення кандидозу. Підвищений вміст гормонів і збільшення кислотності піхвової флори сприяє росту грибів;
- прийом гормональних контрацептивів, що містять високі дози естрогенів, кортикостероїдів;
- застосування сперміцидів, постійне використання гігієнічних засобів із бактерицидним ефектом, носіння тісної та синтетичної білизни;
- наявність прихованих урогенітальних інфекцій.
Форми генітального кандидозу
Розрізняють 3 клінічні форми генітального кандидозу:
- гострий;
- хронічний (рецидивний);
- носійство кандиди.
Гостра форма протікає з яскраво вираженою клінічною картиною. Тривалість захворювання менше ніж 2 місяці.
За хронічної форми тривалість захворювання понад 2 місяці, супроводжується частими рецидивами (не менше чотирьох разів на рік), симптоми можуть бути стертими. Велика проблема сучасності - це широка поширеність самолікуванням жінками, що здебільшого посилює патологічний процес.
Симптоми кандидозу
Характерними симптомами та проявами молочниці є:
- генітальний свербіж;
- печіння і подразнення в області статевих органів;
- білий наліт у піхві;
- рясні виділення білого кольору зі статевих шляхів, що нагадують згорнуте молоко або сир;
- специфічний «кислий» запах виділень;
- набряк і почервоніння слизових вульви та піхви;
- біль під час статевого акту і сечовипускання.
Виділення жовтого, зеленуватого кольору з неприємним запахом свідчать про наявність бактеріальної, вірусної або трихомонадної інфекції.
Діагностика кандидозу
Для встановлення діагнозу кандидозний вагініт жінці необхідно звернутися до лікаря гінеколога для огляду.
У разі первинного виникнення кандидозу лікар може обмежитися взяттям мазків із піхви, у яких визначається міцелій гриба та сам гриб роду Candida.
У разі повторних рецидивів і хронічного перебігу патології необхідне більш глибоке обстеження жінки.
Рекомендується взяття матеріалу для посіву на поживні середовища (бакпосів) з метою виявлення збудника інфекції та його чутливості до протигрибкових препаратів. Також беруть виділення зі статевих шляхів і уретри для диференціальної діагностики молочниці та уповільнених урогенітальних інфекцій методом ПЛР.
Лікування кандидозу
Насамперед слід виключити вплив несприятливих чинників, які сприяють зростанню і розвитку грибкової інфекції. До загальних заходів належать:
- правильне дотримання особистої гігієни;
- натуральна білизна;
- раціональний вибір методу контрацепції;
- корекція імунодефіциту;
- лікування супутнього соматичного захворювання.
За первинної гострої форми кандидозного вагініту застосовують препарати для місцевого лікування (вагінальні таблетки або свічки), що містять протигрибкові ліки: клотримазол, міконазол, ізоконазол, натаміцин, ністатин. Курс лікування становить приблизно 3-7 днів.
Після завершення курсу протигрибкових препаратів необхідно відновити нормальну мікрофлору піхви. Для цього застосовують свічки або вагінальні таблетки, що містять лакто- і біфідобактерії.
На період лікування виключається статеве життя.
У разі рецидивуючого перебігу до місцевого лікування додають протигрибкові препарати системної дії. Ці препарати виробляються на основі двох діючих речовин - флуконазолу та ітраконазолу. Курс лікування системними препаратами становить 1-3 дні. За хронічної форми також призначають препарати для підвищення імунітету та засоби, що відновлюють нормальну мікрофлору піхви.
Профілактика кандидозу
Профілактика кандидозу охоплює заходи, які спрямовані на підтримання загального та місцевого імунітету:
- повноцінний відпочинок, правильне харчування, заняття спортом - необхідні чинники для підтримки міцного імунітету;
- застосовувати антибіотики необхідно під прикриттям препаратів, що містять лакто- і біфідобактерії;
- носити бавовняну білизну;
- не використовувати постійно засоби гігієни з дезодорувальними та бактерицидними властивостями;
- використовувати засоби захисту з непостійним статевим партнером;
- якщо з'являються скарги - не займатися самолікуванням за порадою подруг і реклами в ЗМІ, а звертатися по допомогу до лікарів.