Викидень - це патологічне переривання вагітності на терміні до 28 тижнів (за даними ВООЗ - до 22 тижнів). Під час викидня відбувається вигнання з матки плодового мішка через природні родові шляхи.
Викидень - досить поширене явище: за статистикою, кожна шоста вагітність закінчується викиднем. Ця проблема дуже болюча для жінок у психологічному плані.
Класифікація викиднів
Викидень може бути:
- медичний (аборт) - проводять в умовах лікувального закладу за медичними показаннями або бажанням пацієнтки до 22 тижнів вагітності:
- хірургічний;
- медикаментозний;
- мимовільний - спонтанне вигнання плода з матки до завершення терміну гестації;
- біохімічний - відбувається на дуже ранньому (доклінічному) терміні, коли вагітність визначається тільки підвищенням ХГЛ у крові (хоріонічного гонадотропіну людини);
- невдалий - після внутрішньоутробної загибелі плода не відбувається його вигнання.
За перебігом процесу виділяють такі види мимовільного аборту:
- загрозливий ранній спонтанний аборт - виникають перші ознаки того, що вагітність перервалася;
- викидень, який власне почався - починаються переймоподібні болі, що локалізуються в нижній частині живота, попереку, з'являються кров'янисті виділення з піхви, інколи в таких випадках, у разі своєчасного надання медичної допомоги, вдається зберегти вагітність;
- повний викидень - плід виганяється з матки з усіма оболонками;
- неповний викидень - частина плодового мішка залишається в матці через ослаблення перейм або занадто сильне прикріплення до її стінок, що спричиняє кровотечу і потребує лікарського втручання (вишкрібання матки).
Якщо викидень відбувається до 12-го тижня вагітності, його називають раннім; від 12 до 22 тижня - пізнім; вигнання плода на 22-36 тижні вагітності класифікують як передчасні пологи.
Причини розвитку мимовільного викидня
Під час вагітності жіночий організм дуже чутливий і багато патологічних станів або зміни в гомеостазі можуть стати причиною мимовільного викидня. До поширених причин мимовільного викидня відносять:
- гострі соматичні захворювання, наприклад, грип, тиф, сифіліс, малярія;
- загострення хронічних хвороб;
- патології органів репродуктивної системи:
- раніше перенесені та ускладнені хвороби;
- захворювання інфекційної природи;
- недорозвинення репродуктивних органів або аномалії їхньої структури та розвитку;
- онкологічні захворювання;
- міхурове занесення;
- гормональні порушення;
- важкі генетичні патології плода;
- надмірні фізичні навантаження;
- фізична або психологічна травма;
- несумісність крові матері та плода;
- важкий токсикоз вагітних;
- вплив шкідливих факторів навколишнього середовища (іонізуюче випромінювання);
- імунні порушення;
- авітамінози.
Фактори ризику мимовільного викидня
Серед факторів ризику виділяють:
- вік - чим старша жінка, тим більший ризик викидня: до 35 років - до 15%, після 45 - понад 50%;
- багатоплідна вагітність;
- патології ендокринної системи за ЦД (цукрового діабету), гіпотиреозу, СПКЯ (синдрому полікістозних яєчників);
- хвороби інфекційної природи (кір, краснуха);
- важкі гестози, наприклад, прееклампсія (підвищення артеріального тиску у вагітних);
- використання внутрішньоматкових контрацептивів на момент зачаття;
- шкідливі звички (куріння, вживання наркотиків);
- фізичні навантаження і вправи на терміні вагітності до 18 тижнів (після 18-го тижня вправи вважаються безпечними).
Ознаки переривання вагітності
Найчастішою ознакою переривання вагітності є маткова кровотеча. Слід пам'ятати, що не кожна кровотеча означає викидень, тому за всіх підозрілих виділень під час вагітності варто проконсультуватися з лікарем-гінекологом.
Іншим поширеним симптомом є переймоподібний біль, що локалізується в нижній частині живота або в попереку.;
У разі викидня до 6-го тижня вагітності виділяються тільки згустки крові, трапляються періодичні напади болю або судоми.
У разі викидня на терміні 6-13 тижнів може виділятися безліч згустків діаметром близько 5 см і частини плода. Викидень може тривати від кількох годин до кількох днів (з тривалими перервами). При цьому він супроводжується болями та загальним порушенням самопочуття, діареєю, нудотою, блювотою.
Викидень після 13-го тижня вагітності супроводжується легким відокремленням плода від матки та виходом назовні, але плацента може залишатися всередині, що провокує кровотечу. Викидень також супроводжується болями та судомами.
Діагностика та медичні обстеження в разі мимовільного викидня
У разі розвитку будь-яких симптомів, схожих на викидень, рекомендується звернутися по медичну допомогу. Лікар визначить наявність викидня або його загрозу і, за можливості, запобіжить йому.
Найпростішим методом верифікації викидня є УЗД. Точним симптомом викидня під час ультразвукового дослідження є відсутність серцебиття, яке раніше виявлялося, тому викидень до 8-9 тижня визначити складніше.
Також проводять аналіз крові на рівень гормонів, ХГЛ і згортання, а також мазок для виявлення статевих інфекцій.
Лікування в разі загрози мимовільного викидня
У разі загрози викидня не варто панікувати, спочатку потрібно викликати швидку допомогу.
Для збереження вагітності рекомендують:
- постільний режим;
- спокій і відсутність стресів;
- статевий спокій (відсутність статевих контактів);
- обмеження фізичних навантажень;
- здоровий сон.
Також у більшості випадків проводять медикаментозну терапію. Дуже важливо не займатися самолікуванням у період вагітності, тому що лікар призначає тільки ті медикаменти, які не проходять плацентарний бар'єр і не шкодять плоду.
Серед медикаментів використовуються:
- натуральні седативні препарати (валеріана, пустирник);
- спазмолітики (но-шпа) для зняття больових відчуттів і спазмів;
- гемостатики (дицинон, вікасол) у разі кровотечі;
- гормональні препарати, якщо загроза викидня спричинена гормональним дисбалансом;
- вітамінні комплекси.
Психологічні аспекти мимовільного викидня
Тема мимовільного викидня дуже чутлива для більшості жінок. Попри те, що фізично організм жінки відновлюється досить швидко, майже всі, хто переніс викидень, мали психічні розлади. У більшості випадків вони минають за 3 місяці - півроку, але в кожної десятої жінки розлади тривають понад рік і потребують корекції.
Профілактика мимовільного викидня
Абсолютно уникнути викидня не вдасться, але можна зменшити ризик його розвитку. Для цього необхідно:
- заздалегідь планувати вагітність;
- виключити всі інфекційні захворювання та ЗПСШ (захворювання, що передаються статевим шляхом);
- дотримуватися всіх рекомендацій лікаря;
- не займатися самолікуванням у разі застудних захворювань;
- виключити шкідливі звички;
- уникати стресів;
- нормалізувати режим дня.
Прогноз після мимовільного викидня
Фізично організм жінки після викидня відновлюється доволі швидко, але перед тим, як завагітніти знову, варто пройти повноцінне обстеження, яке допоможе виявити причину й уникнути викидня надалі.
Психологічний стан жінки після мимовільного аборту відновлюється довше, варто приділити більше уваги цьому аспекту.