Лактазна недостатність

Лактазна недостатність – це вроджений або набутий патологічний стан, що пов'язаний зі зниженням рівня ферменту лактази або повною його відсутністю в організмі. Цей фермент виділяють клітини тонкого кишечника, які називаються ентероцити. Лактаза дуже важлива для організму людини, оскільки вона розщеплює лактозу (молочний цукор) до стану глюкози та галактози. Ця здатність ферменту допомагає людському організму засвоювати молоко.

Молоко є дуже важливим продуктом харчування, до його складу входить багато корисних речовин. Для дитини першого року життя материнське молоко не тільки заповнює потребу в їжі, але й захищає імунітет малюка.

Причини виникнення лактазної недостатності

Цю патологію провокують такі причини:

• генетичні чинники;
• хронічні захворювання тонкої кишки (хвороба Крона, хронічний ентерит);
• бактеріальні інфекції, що уражують травний тракт;
• імунодефіцитні стани (ВІЛ-інфекція);
• аутоімунні системні хвороби;
• недоношеність;
• харчова алергія;
• на тлі інших порушень ферментативної активності (наприклад, целіакії).

Види лактазної недостатності

За походженням лактазна недостатність буває:

• Первинна – повна відсутність або часткове зниження активності лактази виникає за морфологічно незміненого ентероциту. Цей вид недостатності може мати такі варіанти:
• вроджена – виникає внаслідок генетичного порушення ферментативної системи; трапляється вкрай рідко;
• транзиторна – часто виникає у дітей, які народилися з малою вагою та у недоношених малюків через незрілість ферментативної системи;
• фізіологічна – виникає внаслідок того, що організм дитини не встигає розщеплювати занадто велику кількість лактози у перші місяці життя; часто трапляється в разі переїдання; цей стан тимчасовий і минає самостійно;
• конституціональна – за цього варіанту рівень лактази зменшується з віком.
• Вторинна – зниження активності ферменту пов'язане з захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Внаслідок їх патологічного впливу на тонкий кишечник пошкоджуються ентероцити, які виділяють фермент.

Залежно від ступеня недостатності ферменту розрізняють такі варіанти патології:

• гіполактазія (зниження кількості ферменту);
• алактазія (повна його відсутність).

Симптоми лактазної недостатності

Клінічні прояви лактазної недостатності виникають одразу після вживання молока або продуктів із великим вмістом молочного цукру. Виразність симптомів залежить від кількості надходження лактози в організм і рівня зниженості ферментативної активності.

Основними проявами недостатності є:

• Порушення випорожнень. Для лактазної недостатності характерні часті рідкі випорожнення пінистого характеру з кислим запахом. Але в окремих випадках замість діареї може виникати запор.
• Метеоризм.
• Болісні відчуття в животі.
• Позакишкові прояви: зниження апетиту, головний біль, слабкість, пітливість, почастішання серцебиття.
• У немовлят частими симптомами є кольки, здуття живота, відрижка, занепокоєння, частий рідкий стул із кислим запахом, затримка фізичного розвитку та поганий набір ваги.

Діагностика лактазної недостатності

Лікар може запідозрити цю патологію, ґрунтуючись на харчовому анамнезі та клінічній картині. Але для підтвердження діагнозу пацієнту необхідно пройти ряд досліджень:

• Призначення безлактозної дієти. Якщо в період дієти зменшуються диспепсичні прояви, а після вживання лактози знову поновлюються, це є важливим критерієм для постановки діагнозу «лактазна недостатність».
• Навантажувальний тест із лактозою для визначення рівня глюкози в крові. В нормі, через годину після прийому лактози цукор у крові підвищується на 20–25%.
• Концентрація вмісту газів у повітрі, що видихається. За допомогою спеціального апарату визначається концентрація водню, метану або міченого вуглекислого газу після навантаження лактозою.
• Ендоскопічне дослідження з біопсією тонкого кишечника.
• Молекулярно-генетичний тест. Це дослідження визначає генотип і ризик розвитку недостатності:
• генотип С/С – непереносимість лактози;
• генотип С/Т – є ризик розвитку лактазної недостатності:
• генотип Т/Т – хороша переносимість лактози.
• Визначення рН калу.
• Аналіз калу на вуглеводи.

Лікування лактазної недостатності

Залежно від виду патології та вираженості симптомів лікар підбирає найбільш ефективне лікування. Основним принципом терапії лактазної недостатності є корекція вживання лактози до максимальної переносимої кількості.

Основним методом лікування є корекція харчування. За цієї патології призначають низьколактозну або безлактозну дієту. Також можуть бути призначені фармакологічні препарати, які містять фермент лактазу.

Від лактазної недостатності найбільше страждають діти до року. Таким чином, своєчасна діагностика захворювання та призначення правильного лікувального харчування допоможе дитині повноцінно розвиватися і запобіжить розвитку небажаних ускладнень.