Косоокість (страбізм) — це відхилення положення очей від нормальної зорової осі. Ця патологія спостерігається переважно у дітей дошкільного віку.
У нормі візуальне зображення одночасно передається на однакові центральні ділянки сітківки обох очей, і в мозку зливається в один образ. За цього захворювання зорова картинка проектується на різні ділянки, внаслідок чого виникає двоїння предметів. Згодом око, яке бачить краще «гальмує» друге для усунення цього явища. Косоокість не тільки являє собою косметичний дефект, а й є серйозним захворюванням, оскільки дитина втрачає можливість бачити обома очима одночасно.
Зміст:
Причини виникнення косоокості
Етіологічні причини страбізму дуже різноманітні й можуть мати як вроджений, так і набутий характер:
- Порушення рефракції (наявність короткозорості або далекозорості). У цій ситуації око починає відхилятися в бік через посилене або недостатнє напруження м'язів. Спостерігається переважно у дітей від двох до чотирьох років.
- Будь-яке захворювання зорової системи, що призводить до сліпоти або значного зниження зору (травма, відшарування сітківки, дистрофії сітківки та інші). З цієї причини патологія може розвиватися в будь-якому віці.
- Вроджені анатомічні або оптичні відмінності очей (найчастіше, різне прикріплення очних м'язів). З'являється у дітей від двох до чотирьох років.
- Інфекційна, аутоімунна, генетична патологія або травматичне ушкодження центральної нервової системи (параліч або парез окорухових нервів, іннервуючих м'язів очей). Вроджена косоокість проявляється до двох років.
- Спадкові черепно-лицьові аномалії (хвороба Апера, хвороба Крузона, синдром Мебіуса, Гольденхара та ін.).
Види косоокості
За походженням цю хворобу поділяють на співдружню та паралітичну. Серед співдружньої косоокості виділяють:
- така, що сходиться — зорова вісь ока, яке косить, спрямована до носа;
- така, що розходиться — око, яке косить, зміщується до скроневої області;
- вертикальна — око відхиляється вгору або вниз у порівнянні зі здоровим.
Співдружня форма за характером відхилення буває односторонньою (монолатеральною), коли одне око постійно відхиляється від зорової осі, або переміжною (альтернуючою), за якої по черзі зміщується то ліве то праве око.
Залежно від впливу оптичної корекції на стан ока косоокість буває:
- акомодаційна — повністю виправляється за допомогою корекції окулярами;
- неакомодаційна — розташування очей не вирівнюється за допомогою окулярів;
- частково акомодаційна — у деякій мірі регулюється окулярами.
За причинами виникнення це захворювання буває вродженим і набутим. За стабільністю відхилень розрізняють постійний і непостійний страбізм.
Симптоми косоокості
За наявності косоокості дитина може скаржитися на двоїння, розмитість або нечіткість меж предметів, запаморочення. За співдружньої форми батьки помічають періодичне або постійне зміщення одного ока від точки фіксації, «плаваючий» погляд дитини, несинхронний рух ока за предметом. За паралітичної косоокості косить тільки одне око. Провідною ознакою є обмеження рухливості очного яблука в бік ураженого м'яза.
Діагностика косоокості
За наявності будь-яких ознак косоокості слід звернутися до дитячого офтальмолога. Лікар за допомогою офтальмоскопа оцінює гостроту зору дитини, положення очей, проводить біомікроскопію (дослідження переднього відрізка ока під мікроскопом), офтальмоскопію (огляд очного дна) і, за необхідності, скіаскопію на широку зіницю (метод визначення міопії, гіперметропії або астигматизму в дитини). На спеціальному приладі — синоптофорі — визначають наявність і кут косоокості.
Методи лікування косоокості
Виділяють такі методи лікування співдружньої косоокості:
- оптична корекція (підбір окулярів);
- плеоптика;
- ортоптика;
- хірургічне лікування.
Окуляри підбираються індивідуально дитячим офтальмологом. Для отримання максимального результату дуже важливо, щоб дитина носила правильно підібрані окуляри постійно, знімаючи їх тільки на ніч. При цьому відвідувати лікаря потрібно кожні два-три місяці.
Плеоптика — це система методів, спрямованих на лікування амбліопії (коли одне око не задіяне в процесі зору). Для цього використовують пряму оклюзію, пеналізацію, засвічування або стимуляцію області на сітківці, яка відповідає за центральний зір. Пряма оклюзія полягає в заклеюванні ока, яке бачить краще, спеціальним оклюдером. Яке саме око і на який час, визначає тільки кваліфікований лікар після детального огляду. Пеналізація — призначення корекції окулярами, за якої око, яке бачить краще, тимчасово виключається з процесу зору, а друге починає тренуватися і бачити краще. Також використовують спеціальні апарати для стимуляції центрального зору ока, що бачить гірше, або засвічування центральної області.
Ортоптика — система відновлення бінокулярного зору (здатності одночасно чітко бачити предмети обома очима). Для цього застосовують спеціальні апарати, які дозволяють дитині самостійно поєднувати предмети.
Хірургічне лікування використовується для доповнення інших методів. Мета хірургічної терапії полягає в досягненні максимально рівного розташування очей. Для закріплення ефекту використовують перераховані вище методи.
Наслідки косоокості
Лікування косоокості потребує багато часу та зусиль. Необхідно дотримуватися всіх рекомендацій дитячого офтальмолога, інакше можуть виникнути ускладнення: одне око припиняє брати участь у процесі зору, і зорові функції слабшають, після чого виправити косоокість стає значно складніше.