Коліт — це захворювання, яке характеризується запальним ураженням товстого кишечника. У дітей перших трьох років життя ця хвороба перебігає тяжче, із залученням у патологічний процес не тільки товстого, а й тонкого кишечника (ентероколіт). Значна частина усіх колітів у дітей виявляється у шкільному віці.
Зміст:
Причини виникнення коліту
Коліт — це поліетіологічне захворювання. На його розвиток впливає цілий комплекс чинників.
Для гострого коліту в дітей характерні такі причини виникнення:
- кишкова інфекція, викликана шигелою, сальмонелою, ешерихією та іншими мікроорганізмами;
- побічна дія деяких груп медичних препаратів;
- порушення кровопостачання та нервової іннервації товстого кишечника.
Хронічну форму цього захворювання викликають такі чинники:
- перенесена кишкова інфекція;
- гельмінтози;
- неправильне та нерегулярне харчування;
- харчова алергія;
- непереносимість деяких продуктів харчування (целіакія та інші ферментативні недостатності);
- аномалії розвитку шлунково-кишкового тракту;
- міастенія, дитячий церебральний параліч та інші захворювання центральної нервової системи;
- ендокринні та системні хвороби;
- тривалі стреси, фізичне перенапруження.
Види коліту
За локалізацією запального ураження коліт розділяється на такі види:
- тифліт — ураження сліпої кишки;
- трансверзит — ураження поперечно-ободової кишки;
- сігмоїдит — ураження сигмовидної кишки;
- проктит — ураження прямої кишки;
- панколіт, або дифузний коліт — ураження всього товстого кишечника.
Запальний процес може бути:
- Гострий, який зі свого боку поділяється на такі гістологічні форми:
- катаральний (слизова товстої кишки гіперемована, набрякла, її поверхню вкриває ексудат);
- фіброзний (залежно від глибини ураження та проникнення фіброзного ексудату може формуватися некроз ділянки слизової);
- гнійний (характеризується гнійним запаленням);
- геморагічний (виникнення у стінці кишки множинних крововиливів);
- некротичний (виникає омертвіння слизової оболонки товстої кишки);
- ерозивний (характеризується наявністю поверхневих дефектів слизової);
- виразковий (властива наявність глибокого дефекту слизової).
- Хронічний, який може бути:
- з атрофією слизової товстого кишечника;
- без атрофії.
Залежно від причини виникнення виділяють такі види коліту:
- інфекційний — виникає через ураження товстого кишечника патогенною флорою;
- НВК (неспецифічний виразковий коліт) — тяжка хронічна виразково-запальна хвороба товстого кишечника, що виникає за наявності спадкової схильності;
- ішемічний — виникає через порушення кровообігу в кишечнику;
- механічний — розвивається внаслідок тривалого ушкодження слизової товстого кишечника;
- токсичний — виникає в результаті впливу токсичних речовин на товстий кишечник;
- спастичний — утворюється внаслідок порушення моторики кишечника.
Симптоми коліту
Виділяють такі ознаки цього захворювання у дітей:
- Больові відчуття в клубовій ділянці живота. Залежно від причини виникнення захворювання біль може бути гострим, ниючим, спастичним (у вигляді спазмів). Дитина, у більшості випадків, відчуває полегшення після акту дефекації.
- Порушення стільця (запор, діарея, нестійкі випорожнення).
- Здуття та відчуття тяжкості в животі, що проходить після відходження газів.
- Сухість у роті, відчуття нудоти, блювання (буває досить рідко).
- Інтоксикаційний синдром (підвищення температури, озноб, млявість, слабкість, головний біль) виникає, якщо коліт у дитини інфекційної природи.
- Синдром екзантеми також характерний для інфекційного коліту. Його ознакою є наявність шкірної висипки.
Діти переносять цю хворобу тяжче, ніж дорослі. Тому в жодному разі не можна ігнорувати перелічені вище симптоми у дитини, оскільки виснаження організму розвивається дуже швидко та може призвести до серйозних ускладнень.
Діагностика коліту
Захворювання товстого кишечника у дітей є актуальною проблемою в сучасній гастроентерології. Для діагностики коліту лікар збирає детальний анамнез життя та хвороби і проводить ретельний огляд, за результатами якого призначає додаткові дослідження:
- загальноклінічні аналізи крові та сечі;
- копрограмма;
- аналіз калу на яйця гельмінтів;
- зішкріб на ентеробіоз;
- бактеріологічне дослідження калу з антибіотикограмою;
- аналіз калу на дисбактеріоз;
- ендоскопічне дослідження кишечника (ректороманоскопія, колоноскопія), за допомогою яких можна детально візуалізувати слизову кишечника;
- іригоскопія — рентгеноконтрастне дослідження товстого кишечника.
Методи лікування коліту
Лікар підбирає терапію для кожної хворої дитини індивідуально, оскільки призначення залежать від форми коліту, віку дитини, результатів огляду та додаткових діагностичних досліджень. Суть медикаментозного лікування полягає у призначенні препаратів, що нормалізують мікрофлору кишечника, ферментних препаратів, спазмолітиків, адсорбуючих засобів, антибіотиків (за інфекційного коліту), вітамінів і мікроелементів.
Окрім медикаментозного лікування, для якісного впливу на захворювання необхідно ще й лікувальне харчування (дієта), яке містить у собі каші, слизові відвари, страви, приготовані на пару, киселі.
Наслідки коліту
Вчасно діагностований і вилікуваний коліт, зазвичай, має сприятливий прогноз. Якщо ж хворобу не лікувати, це може призвести до таких наслідків:
- виразкові ураження товстого кишечника;
- стеноз кишечника;
- кровотеча;
- перитоніт.