Хейліт

Хейліти – це група захворювань запальної природи, які уражають слизову оболонку губ. Умовно всі хейліти можна розділити на дві великі групи: власне хейліти та симптоматичні. Власне хейліти – це самостійні хвороби, які виникають на тлі повного благополуччя, а симптоматичні є однією з ознак іншого захворювання. Наприклад, за атопічного дерматиту часто виникає атопічний хейліт.

У народі хейліт також відомий під назвою «заїда». У групі ризику перебувають маленькі діти, вагітні та люди, у яких знижений імунітет.

Причини виникнення хейліту

Існує безліч несприятливих чинників, що можуть спровокувати це захворювання. Основними з них є:

• різні захворювання шкіри (екзема, псоріаз, атопічний дерматит, нейродерматит та ін.) – найбільш часта причина виникнення хейліту;
• несприятливі погодні умови;
• алергія;
• інфекційні захворювання (причиною розвитку хейліту може стати як банальна респіраторна інфекція, так і такі серйозні хвороби, як туберкульоз, сифіліс);
• імунодефіцитні стани;
• системні захворювання сполучної тканини;
• гіпо- і авітаміноз;
• надмірне психологічне навантаження;
• порушення роботи шлунково-кишкового тракту;
• ендокринні захворювання.

Види хейліту

Виділяють такі види хейліту:

• Гландулярний. Характерною ознакою є підвищене слиноутворення через виникнення структурного дефекту та порушення нормальної роботи слинних залоз, розташованих на межі червоної облямівки губ.
• Простий контактний (катаральний). Захворювання виникає після негативного впливу на шкіру фізичних або хімічних чинників.
• Ексфоліативний. Хвороба має хронічний перебіг і може проявлятися у двох формах: сухий і ексудативний хейліт. Виникає як наслідок психоемоційного порушення. За цього виду хейліту уражається тільки червона облямівка губ.
• Алергічний. Виникає внаслідок алергічної реакції на якусь хімічну речовину, що контактувала зі слизовою оболонкою губ (наприклад, помада або бальзам для губ).
• Метеорологічний. Виникає як наслідок поганих погодних умов (холодний вітер, сухе повітря тощо). Особливо часто цей вид хейліту трапляється у чоловіків, які весь день працюють під відкритим небом. Уражається частіше нижня губа. Патологічний процес має хронічний перебіг. Підвищена чутливість до сонячного світла за цього варіанту хейліту відсутня.
• Актинічний. Виникає як патологічна реакція губ на сонячне світло. Має хронічний перебіг із загостренням у весняно-літній період.
• Хейліт Манганотті. Виявляється переважно у чоловіків старше 60 років і є передраковим захворюванням.
• Атопічний. Це один із симптомів однойменного дерматиту. У деяких випадках може бути єдиною ознакою хвороби.
• Макрохейліт. Належить до синдрому Мелькерсона–Розенталя. Крім хейліту, за цього синдрому відзначається неврит лицьового нерва та складчастий язик.
• Ангулярний. Виникає внаслідок згубної звички постійно облизувати губи. Через це в куточках рота часто виникає кандидозна або стрептококова заїда. Найбільше до цього виду хейліту схильні маленькі діти.
• Гіповітамінозний. Виникає в разі недостатньої кількості вітамінів в організмі, особливо групи В. Основною ознакою є дискомфорт і сухість губ.
• Екзематозний. Є симптоматичним проявом екземи.
• Кандидозний. Грибкове ураження слизової оболонки губ.

Симптоми хейліту

Оскільки існує величезна кількість хейлітів, то в кожному конкретному випадку симптоми захворювання будуть відрізнятися. До основних ознак, які допоможуть виявити хворобу, можна віднести:

• лущення;
• сухість слизової губ;
• запалення червоної облямівки губ;
• у куточку ротової порожнини можливе виникнення тріщин;
• болісність і дискомфорт у ділянці рота;
• поява висипань або кірочок на губах.

Діагностика хейліту

У разі виявлення вищеописаних симптомів необхідно звернутися по консультацію до дерматолога або стоматолога. Лікар проведе огляд, що допоможе йому встановити правильний діагноз. Для визначення причини захворювання та виду хейліту можуть бути призначені додаткові діагностичні дослідження:

• загальноклінічні аналізи крові та сечі;
• біохімічне дослідження крові;
• гістологічне дослідження.

Методи лікування хейліту

Терапія підбирається індивідуально для кожного пацієнта. Медикаментозне лікування може охоплювати протиалергічні, протизапальні препарати, антибактеріальні, протигрибкові засоби, препарати, що поліпшують загоєння, вітаміни, заспокійливі засоби, транквілізатори.

Залежно від ступеня вираженості хвороби медикаментозне лікування може призначатися не тільки місцево, у вигляді мазей і лікувальних кремів, але і системно, у вигляді таблеток та ін'єкцій.

У разі неефективності медикаментозної терапії або за вираженого патологічного процесу для лікування хейліту можуть використовувати:

• лазеротерапію;
• лікування за допомогою ультразвуку;
• електрокоагуляцію.

Наслідки хейліту

Хейліт необхідно вчасно виявити та вилікувати. Запущений патологічний процес може призвести до непоправних наслідків, таких як:

• перехід у хронічний перебіг;
• злоякісні захворювання;
• сепсис.