Галактоцеле — один із різновидів ретенційних кіст. Ретенційна кіста утворюється у порожнині різних залоз у результаті порушення відтоку їх секрету. Галатоцеле виникає найчастіше у період лактації, внаслідок закупорки однієї з молочних проток, і локалізується у молочній залозі біля соска. Це новоутворення має доброякісний характер.
Зміст:
Причини виникнення галактоцеле
Причиною обтурації протоки може стати інфекційний запальний процес у грудній залозі, наприклад, післяпологовий мастит, який виникає через лактостаз (застій молока). Також можлива закупорка через порушення властивостей самого молока, за якого воно згортається ще всередині молочної протоки.
Вроджені аномалії розвитку проток також є причиною виникнення цієї патології. Крім цього, галактоцеле може виникнути внаслідок перенесених раніше травм або операцій на молочній залозі, а також через гормональний дисбаланс.
Види галактоцеле
Залежно від характеру вмісту розрізняють такі види кіст:
- сировидна — містить сировидну масу;
- масляна — заповнена чистим молоком;
- миловидна — вміст у вигляді омилотвореної маси.
Патологічний процес може бути одностороннім (перебігати в одній молочній залозі) або двостороннім. Кісти також можуть бути поодинокими та множинними. Крім того, розрізняють ускладнені (такі, що нагноїлися) та неускладнені кісти.
Симптоми галактоцеле
Часто галактоцеле не має симптомів, оскільки кісти можуть бути дуже маленьких розмірів і не викликати жодного дискомфорту.
Якщо утворення збільшується, воно має ряд характерних ознак:
- кіста локалізується у ділянці соска або під ним;
- шкіра над утворенням не змінена, має звичайний колір і нормальну температуру;
- кіста не зрощена зі шкірою, під час пальпації вона легко та безболісно змінює місце розташування;
- новоутворення може бути овальної або кулястої форми;
- середній діаметр кісти — близько 6 см;
- під час пальпації утворення має еластичну консистенцію.
Таке новоутворення є доброякісним, у більшості випадків має невеликий розмір і не викликає больових відчуттів. Але іноді галактоцеле може збільшуватися в розмірах і викликати дискомфорт і больовий синдром.
Клінічна картина захворювання може змінитися, якщо відбудеться приєднання бактеріальної інфекції та кіста загноїться. Така кіста називається ускладненою і проявляється такими симптомами:
- виражений больовий синдром;
- молочна залоза набрякла, збільшена в розмірах, напружена, гаряча на дотик;
- збільшені пахвові та надключичні лімфатичні вузли;
- кіста зрощена зі шкірою, під час пальпації вона болісна і не змінює місце розташування;
- характерне підвищення температури тіла до 38–40°С залежно від тяжкості процесу.
Діагностика галактоцеле
Одним з основних методів діагностики є детальний збір анамнезу захворювання та огляд гінекологом або мамологом, у ході якого лікар за допомогою пальпації може визначити консистенцію, локалізацію та форму новоутворення. Для підтвердження діагнозу також використовують додаткові методи діагностики:
- Сонографія (УЗД) молочної залози — метод, який дозволяє візуалізувати всі структури грудної залози та новоутворення.
- Діагностична пункція — за допомогою спеціального інструменту витягають секрет (вміст) кісти для подальшого дослідження — цитологічного, бактеріологічного.
- Мамографія — рентгенологічний метод діагностики.
- МРТ молочної залози.
Методи лікування галактоцеле
Якщо новоутворення невеликих розмірів і не має тенденції до зростання, то лікування не призначають. У такій ситуації необхідне постійне спостереження за розміром кісти за допомогою УЗД або мамографії.
Медикаментозне лікування призначається, якщо причиною галактоцеле став гормональний дисбаланс. У цьому випадку суть терапії полягає в прийомі гормональних препаратів для корекції цього порушення.
Якщо консервативна терапія неефективна, може бути використана пункція кісти з подальшим видаленням її секрету та введенням склерозуючої речовини. За допомогою хірургічного втручання можливе видалення новоутворення разом з його вмістом і капсулою. Також оперативне втручання використовують у разі нагноєння новоутворення. Суть операції полягає в розтині гнійного вогнища, видаленні патологічного вмісту та всіх нежиттєздатних тканин і постановці дренажу. В разі ускладнення кісти, крім хірургічного втручання, призначають також медикаментозну терапію: антибактеріальну, десенсибілізаційну та дезінтоксикаційну.
Наслідки галактоцеле
Галактоцеле — доброякісне утворення, воно досить добре піддається терапії та у більшості випадків перебігає без ускладнень з повним одужанням. Окрім того, нерідкі випадки самовиліковування.
Ускладнення даного захворювання (гнійний мастит, абсцес молочної залози) можуть виникнути у разі проникнення в кісту патогенної інфекції. У дуже рідкісних випадках галактоцеле може трансформуватися у злоякісне новоутворення.