Цистаденома

Цистаденома - це доброякісне новоутворення яєчників кістозної будови. Цистаденома може розвинутися у жінок у будь-якому віці, найчастіше протікає безсимптомно до того, як розвиваються ускладнення. Деякі ускладнення можуть викликати клініку гострого живота і бути загрозою для життя. Також цистаденома може переродитися в злоякісну пухлину яєчника, хоча таке трапляється досить рідко.

Причини виникнення цистаденоми

Причини появи цистаденом ще не до кінця вивчені. Найпоширенішою теорією виникнення є заповнення рідиною фолікулярної кісти яєчника або кісти жовтого тіла. У нормі ці кісти самостійно розсмоктуються, але у разі розвитку цистаденоми цього не відбувається, а їхня порожнина заповнюється, наприклад, рідиною (за серозної форми) або слизом (за муцинозної).

Також існує теорія про генетичну схильність до розвитку цієї патології. Мається на увазі можливий розвиток хвороби за сприяння тригерних чинників або факторів ризику.

Фактори ризику розвитку цистаденоми

Цистаденома може виникнути у будь-якої жінки, але за наявності цих чинників ризик виникнення збільшується. До факторів ризику цистаденоми належать:

• вік;
• менопауза;
• гормональні порушення;
• пухлини яєчників у родичів першої лінії (мати, сестра);
• відсутність вагітностей;
• позаматкова вагітність;
• аборт;
• стимуляція овуляції в анамнезі;
• хірургічні втручання на статевих органах;
• ендометріоз;
• ожиріння;
• цукровий діабет;
• хронічний сальпінгоофорит (аднексит);
• ЗПСШ (захворювання, що передаються статевим шляхом);
• стрес;
• великі фізичні навантаження.

Класифікація цистаденом

Цистаденома виглядає як округле утворення з тонкою стінкою, однією або двома камерами, туго-еластичної консистенції, заповнене рідиною або слизом.

Існує кілька видів цистаденом, їх можна класифікувати залежно від будови та гістологічної структури:

• серозна (найпоширеніша)
• гладкостінна;
• папілярна;
• муцинозна;
• серомуцинозна;
• ендометріоїдна;
• світлоклітинна.

Симптоми цистаденоми

Найчастіше пухлини яєчників протікають безсимптомно і дають про себе знати при виникненні ускладнень. Специфічних симптомів, характерних тільки для пухлин яєчників, немає, серед неспецифічних симптомів виділяють:

• тупий біль у попереку або внизу живота ниючого або переймоподібного характеру;
• гострий біль (з'являється в разі перекруту або розриву капсули);
• часте сечовипускання;
• запор;
• порушення менструального циклу;
• хворобливі менструації;
• занадто рясні або мізерні менструації;
• периферичні набряки;
• асиметричне збільшення живота (при великих розмірах пухлини);
• втома, апатія, порушення сну;
• психічні порушення (нервове збудження, безпричинна дратівливість або агресія).

Діагностика цистаденоми

Діагностику починають з анамнезу та загального огляду. Обов'язково проводять гінекологічний огляд (бімануальний і ректальний). Слід мати на увазі, що так можна визначити тільки ту пухлину, розмір якої перевищує нормальний розмір яєчника.

Також проводять додаткові лабораторні та інструментальні дослідження. З лабораторних показників важливим є визначення рівня онкомаркерів у крові.

Серед інструментальних методів діагностики найпоширенішим є УЗД, яке зазвичай доповнюють доплерографією. УЗД може проводитися трансабдомінально (датчик водиться по передній черевній стінці), а також трансректально і трансвагінально (датчик вводиться в пряму кишку або піхву відповідно).

У деяких випадках потрібне проведення КТ, МРТ, ці методи дають можливість визначити пухлину розміром до 1 см у діаметрі.

Лікування цистаденоми

Для лікування цистаденоми використовують хірургічні методи. Залежно від розміру пухлини та наявності ускладнень проводиться різний обсяг втручання:

• клиноподібна резекція яєчника;
• цистектомія (видалення яєчника);
• аднексектомія (видалення яєчника і маткової труби).

Виділяють 2 способи проведення хірургічного лікування: лапароскопічний і лапаротомічний. Лапаротомічний метод є більш інвазивним, під час його використання для доступу в черевну порожнину робиться розріз передньої черевної стінки (під час гінекологічних операцій - від пупка до лобка або по «лінії трусиків», відповідно, рубець після операції - близько 15 см).

Лапароскопічний метод менш інвазивний, для його проведення необхідно всього 3 розрізи довжиною до 2-х см, один з яких зазвичай ховається в пупку. Але, попри косметичні переваги, метод не може бути використаний завжди, наприклад, через великий розмір пухлини (лапароскопію проводять у разі пухлин до 10-12 см у діаметрі), наявності протипоказань або відсутності необхідного обладнання чи фахівця.

Протипоказання для лапароскопії:

• розмір пухлини понад 12 см;
• вагітність понад 18 тижнів;
• ожиріння 3-4-го ступеня;
• спайки в малому тазу.

У всіх випадках, коли протипоказана лапароскопія, проводять лапаротомію. Ця операція більш інвазивна і після неї залишається великий поздовжній або поперечний рубець (напрямок рубця залежить від обраного хірургічного доступу).

Можливі ускладнення цистаденоми

Часто цистаденома ніяк себе не проявляє і виявляється тільки після розвитку ускладнень. Серед них виділяють:

• перекрут придатків матки
• розрив капсули пухлини;
• нагноєння пухлини;
• малігнізація (перетворення на злоякісну).

Перекрут і розрив - найчастіші варіанти ускладнень, а малігнізація і нагноєння відбуваються досить рідко.

Профілактика цистаденоми

Для профілактики цистаденоми слід уникати факторів ризику, які можна модифікувати. Також необхідно проходити гінекологічний огляд кожні півроку, це допоможе виявити захворювання на ранній стадії, уникнути ускладнень і використовувати для лікування менш інвазивний метод.

Прогноз для хворих, які перенесли цистаденому

Прогноз для тих, хто переніс цистаденому, сприятливий, малігнізація відбувається вкрай рідко. У разі ускладнень, коли для лікування доводиться видалити яєчник, можуть розвиватися ендокринні проблеми.