Бронхіт — це запалення бронхів (нижніх дихальних шляхів). Це захворювання часто діагностується в ранньому віці. Пов’язано це з тим, що в маленьких дітей ще не сформувався загальний та місцевий імунітет, слизова оболонка бронхів пухка та чутлива до подразників, мукоциліарний апарат розвинений недостатньо, гладка мускулатура бронхіол схильна до спазму, м’язи грудної клітини слабкі, кашльовий центр ще адаптується. Усе це робить бронхи дитини ідеальною мішенню для патогенних мікроорганізмів.
Зміст:
Причини виникнення бронхіту
Причини виникнення бронхіту можуть мати біологічну, хімічну або алергічну природу. Виділяють такі групи чинників:
- Віруси. Грип, парагрип, аденовірусна інфекція та інші збудники уражують слизову оболонку дихальних шляхів і призводять до запалення, інтоксикації, загального нездужання. Заражається дитина повітряно-крапельним шляхом, перебуваючи у контакті з хворим на ГРВІ. Пік захворюваності припадає на період весна-осінь, коли організм найбільш сприйнятливий до вірусів на тлі авітамінозу.
- Бактерії. Іноді вони теж є причиною бронхіту. Стрептококи, моракселли, гемофільні палички, стафілококи та інші мікроорганізми можуть потрапити до організму дитини в той момент, коли вона кладе до рота немиті продукти чи іграшки. Слід пам’ятати, що часто ми маємо справу зі змішаною бактеріально-вірусною етіологією бронхіту, оскільки під впливом вірусу імунна система у дітей послаблюється, обеззброюючи організм перед бактеріями.
- Хімічні чинники. Пари агресивних речовин подразнюють слизову оболонку бронхів. Дитина страждає від їхнього впливу, якщо ви проживаєте поблизу хімічного підприємства або в завантаженому транспортному районі. Але найчастіше причина побутова – це пасивне паління. Контакт з тютюновим димом відбувається вдома, на вулиці, в школі або інших громадських місцях.
- Алергени. Дитина може мати підвищену чутливість до будь-яких алергенів: пил, пилок рослин, шерсть домашніх тварин та ін. За постійного контакту з ними виникає алергічне запалення, що характеризується рясною продукцією слизу та схильністю до бронхіальної обструкції (звуження просвіту дихальних шляхів).
- Патологія розвитку бронхів. Діти можуть мати від народження різні аномалії (структурні відхилення) дихальних шляхів. Серед них зустрічаються вроджені бронхоектази (розширення бронхів), гіпоплазії або аплазії (недорозвиненість або повна відсутність тієї чи іншої частини дихальної системи), вроджені кісти. Вони проявляються схильністю до запальних захворювань. Тому якщо ваша дитина страждає на часті ГРВІ, що ускладнюються тяжким бронхітом або пневмонією, варто замислитись про наявність вад розвитку дихальних шляхів. Тут важливу роль відіграє спадковість.
Окрім анатомічної недосконалості, при рецидивуючих бронхітах варто пам’ятати і про порушення мукоциліарного бар’єру, який спостерігається при муковісцидозі.
Види бронхіту
Бронхіт класифікують за характером перебігу хвороби, типом ураження слизової бронхів, етіологією.
За характером перебігу розрізняють:
- Гострий бронхіт. Симптоми виникають через кілька днів. Зазвичай хвороба починається з класичних проявів ГРВІ (загальне нездужання, біль у горлі, нежить), потім приєднується сухий або продуктивний вологий кашель. Триває гострий бронхіт близько двох тижнів. В основі захворювання лежить запальний процес у слизовій оболонці бронхів без клінічних ознак ураження легеневої тканини.
- Хронічний бронхіт. Симптоматика стерта, мало виражена. Лікар ставить цей діагноз, якщо дитина кашляє безперервно більше ніж 6 тижнів, якщо наявні з та більше загострень на рік. Навіть у період ремісій спостерігається періодичний кашель. Для хронічного бронхіту характерне ураження всіх шарів бронхіальної стінки.
- Етіологічні причини бронхітів залежать від віку дитини та епідеміологічної ситуації. Основним збудником захворювання в будь-якій віковій групі є такі віруси як грип, парагрип, риновірус, аденовірусна інфекція. У малюків до 3 років частіше зустрічаються риносинцитіальний вірус та бактеріальні мікроорганізми (Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae, Moraxella catarrhalis). Для виникнення бронхіту величезне значення має сезонність (осінньо-зимовий період), «скупченість» (перебування у великому дитячому колективі, проживання в будинках-інтернатах, гуртожитках), епідемія.
У клінічній практиці широко розповсюджене розділення патології в залежності від бронхіальної обструкції (звуження просвіту та порушення прохідності бронхів різного калібру внаслідок набряку слизової оболонки, гіперсекреції в’язкого слизу, бронхоспазму) на обструктивний та необструктивний типи. Діти перших трьох років життя мають підвищену схильність до бронхоспастичного синдрому при контакті з подразником будь-якої етіології з огляду на анатомо-фізіологічні особливості. У більшості випадків після купірування гострого запалення прохідність бронхів відновлюється, але іноді (вкрай рідко у дітей) в результаті гіперчутливості бронхів хвороба може перейти у хронічний обструктивний бронхіт.
Симптоми бронхіту
Клінічна картина багато в чому залежить від етіології бронхіту. При вірусному ураженні хвороба починається з загального нездужання, погіршення апетиту, покашлювання, нежитю. Це класичні ознаки ГРВІ. Однак кожен із вірусів має свою специфіку. Наприклад, при грипі на перший план виходить біль за грудиною та сухий кашель. Аденовіруси ж призводять до підвищеної сльозотечі.
Безпосередні симптоми бронхіту проявляються за кілька днів після появи класичних ознак ГРВІ. Дитина кашляє, спочатку без виділення мокроти. На п’ятий-шостий день кашель стає продуктивним, з’являється мокрота. Але її колір ще нічого не каже про збудника: якщо з’явилася зелена мокрота – це ще не є ознакою того, що приєдналася патологічна бактеріальна флора і дитині слід давати антибіотики. Температура підіймається до 38-39 °C, проявляються симптоми загальної інтоксикації: погіршення сну, в’ялість, пітливість. При вірусному бронхіті така температура триває 2-3 дні, потім знижується. За приєднання бактеріальної інфекції або при бронхіті бактеріальної етіології температура з кожним днем схильна до підвищення.
Обструктивний бронхіт і бронхіоліт (запалення нижніх відділів дихальних шляхів у дітей молодшого віку) проявляються характерною симптоматикою. Дитина неспокійна, відчуває задишку, нестачу повітря, можна почути клекотливе дихання зі свистом, булькаючі вологі хрипи визначаються навіть через грудну клітину, кашель стає малопродуктивним та виснажливим, відзначається западання грудини та міжреберних проміжків при затрудненому вдиху, серцебиття прискорюється, з’являється синюшність шкіри та слизових.
Діагностика бронхіту
Діагностика включає в себе з’ясування анамнезу, об’єктивний огляд (перкусія, аускультація), лабораторні та інструментальні методи дослідження.
- Загальний аналіз крові. Формула крові дає можливість припустити першопричину хвороби.
- Однак найточніший аналіз, який відрізняє бактеріальне запалення від небактеріального – це вимірювання рівня прокальцитоніну в крові. Якщо він підвищений, можна з упевненістю казати про бактеріальний бронхіт.
- Аналіз мокроти. Для більш точного визначення етіології застосовують дослідження зразка мокроти. Можна проводити бактеріологічний посів з ідентифікацією збудника або мікроскопічний аналіз. З метою швидкої діагностики роблять ПЛР – полімеразну ланцюгову реакцію, яка дозволяє виявити ДНК або РНК мікроорганізму.
- Рентген органів грудної клітини у двох проекціях. Швидкий та досить точний метод дослідження. Його призначають у тих випадках, коли необхідно відрізнити бронхіт від пневмонії. Дозволяє побачити осередки запалення в легеневій тканині або зміни легеневого малюнку.
- Спірографія. Застосовується у дітей з обструктивним бронхітом або бронхіальною астмою. Дає можливість визначити рівень обструкції, її зворотність.
- Бронхоскопія при бронхіті виконується лише за підозри на вроджені аномалії розвитку трахео-бронхіального дерева або з лікувальною метою для ретельної санації бронхів від надмірно в’язкого слизу та гною, для розширення просвіту бронхів, місцевого введення лікарських засобів (антибіотики, муколітики, гормони) безпосередньо в осередок запалення. Це інформативний метод, що дозволяє уточнити характер перебігу захворювання та встановити його причину.
Методи лікування бронхіту
Лікування бронхіту медикаментозне. Також важливу роль відіграє режим дня хворого та його раціон: необхідно приділяти увагу продуктам, що легко засвоюються (супам, бульйонам, молочним кашам). Пиття має бути рясним (компоти з ягід або сухофруктів, тепле молоко, лужні мінеральні води).
Вірусні бронхіти у перші 48 годин від початку хвороби потребують призначення противірусної терапії: блокаторів М2-каналів та інгібіторів нейрамінідази. Інші вірусні бронхіти потребують тільки симптоматичного лікування.
Бактеріальний бронхіт лікують за допомогою антибіотиків, вибір яких залежить від збудника. При вірусному бронхіті антибіотики дають лише за приєднання бактеріальної інфекції.
Обструктивний бронхіт потребує призначення інгаляцій топічних бронхолітиків, якщо обструкція виражена. Якщо ж зміни незначні, то зазвичай при зникненні запалення, зникає й обструкція.
У періоді одужання може призначатися фізіотерапія: вібраційний масаж, інгаляції, що прискорюють евакуацію мокроти з бронхів.
Наслідки бронхіту
За неправильного лікування або низької опірності організму бронхіт може мати серйозні наслідки. Передусім це пневмонія. У дитини виникає додатковий осередок запалення у тканині легенів, що призводить до дихальної недостатності.
Також можливий перехід у хронічний бронхіт. Це ускладнення проявляється при передчасному припиненні терапії, нерегулярному прийманні медикаментів, подразненні бронхів хімічними речовинами.
Якщо вам дороге здоров’я своєї дитини, не займайтеся самолікуванням. Зверніться до грамотного фахівця, який проведе повноцінну діагностику та призначить правильну терапію. У клініці Into-Sana ви можете записатися на прийом та пройти обстеження у зручний час.