Алопеція (облисіння) – це захворювання, яке характеризується втратою волосся, що прогресує. Залежно від причини, яка викликала цей процес, облисіння може по-різному проявлятися клінічно: зачіпати лише волосяну частину голови або поширюватися на брови, а у чоловіків і на бороду. Випадіння волосся може бути фізіологічним (наприклад, у жінок у період вагітності та лактації), однак може служити тривожним сигналом і приводом негайно звернутися по лікарську допомогу.
Зміст:
Причини виникнення алопеції
Існує широкий спектр причин, що призводять до облисіння. Часто втрата волосся зумовлена стресами і надмірними емоційними навантаженнями. Причому їхній вплив може проявлятися як у найкоротший період, так і бути відстроченим.
Зменшення обсягу волосся виникає на тлі гормональних порушень, інфекційних захворювань і аутоімунних процесів. Можливий розвиток алопеції в результаті шкірних захворювань, травм, інтоксикації, вітамінної недостатності.
Види алопеції
Заведено виділяти рубцеву та нерубцеву алопецію.
У розвитку рубцевої форми першорядна роль належить попередньому пошкодженню шкіри, що трапляється при травмах, запальних або атрофічних процесах, опіках і обмороженнях, у результаті чого волосяний фолікул безповоротно пошкоджується.
Нерубцева алопеція виникає без попереднього пошкодження шкіри. До цього типу належать:
- андрогенетична (андрогенна);
- гніздова (вогнищева);
- дифузна алопеція.
Андрогенетична алопеція виникає в разі порушення балансу андрогенів. У чоловіків вона проявляється випадінням волосся в лобовій частині голови, а також на тім'яних і скроневих ділянках. Волосся в цих зонах рідшає і перероджується, набуваючи схожість із пушковими волоссям. На тлі цього ріст волосся на потилиці та тілі може посилюватися. У жінок ця форма може супроводжуватися появою вугрів і посиленим виробленням шкірного сала (себорейна алопеція).
Гніздова алопеція клінічно представлена появою поодиноких або множинних вогнищ облисіння. З плином часу дрібні вогнища можуть зливатися. Головними чинниками, що провокують цю патологію, є спадкова схильність та імунні дефекти. Ступінь вираженості захворювання варіює від легкого до важкого. Можливий розвиток тотальної алопеції з залученням у патологічний процес усієї поверхні голови, а також вій, брів, бороди.
Дифузна алопеція може бути викликана впливом лікарських засобів, незбалансованістю харчування, інтоксикаціями, хіміотерапією, рясними кровотечами, а також бути наслідком вікових змін. Процес зачіпає волосяну частину голови і поширюється рівномірно.
Симптоми алопеції
Симптоматика залежить від виду, ступеня вираженості облисіння і від причини, що його спровокувала.
Тривожним сигналом є прогресуюче випадіння волосся, яке виникло несподівано, або поява вогнища облисіння. У жінок андрогенетична алопеція часто проявляється у вигляді порідіння шевелюри, яке є особливо актуальним в області проділу.
Якщо ви помітили структурні та якісні трансформації волосся на тлі зниження його обсягу, потрібно невідкладно звернутися по лікарську допомогу.
Зміна стану шкіри голови (витончення, надмірний блиск, ділянки депігментованої шкіри) також може сигналізувати про розвиток алопеції. У багатьох випадках облисіння розвивається на тлі себореї, тому підвищену жирність волосся і наявність кірочок на волосистій частині голови не слід залишати без уваги.
Діагностика алопеції
Діагноз фахівець зазвичай ставить уже на стадії огляду. Але встановити причину виникнення патологічного процесу буває вкрай складно. За підозри на те, що алопеція спровокована гормональним дисбалансом, пацієнта направляють на консультацію до ендокринолога та гінеколога з подальшим проведенням ряду інструментальних і лабораторних діагностичних досліджень. У деяких випадках в уточненні діагнозу можуть бути задіяні інші вузькі фахівці.
Методи лікування алопеції
Для усунення алопеції використовується терапевтичне лікування, яке, залежно від етіологічного чинника, може охоплювати вітамінотерапію, препарати, що містять амінокислоти, седативні засоби. Якщо алопеція є наслідком основного захворювання, застосовуються заходи щодо його усунення.
Як високоефективний спосіб боротьби з цією проблемою зарекомендував себе плазмоліфтинг (введення власної плазми крові пацієнта в ділянки шкіри, на яких спостерігається підвищене випадіння волосся).
Іноді використовують хірургічне лікування, що полягає в пересадці волосяних цибулин зі здорових ділянок на ті, де в результаті патологічних процесів волосся вже не росте. Щоб лікування було максимально ефективним, людині, яка виявила у себе тривожні симптоми, потрібно звернутися по медичну допомогу якнайшвидше.
Наслідки алопеції
Як часткова втрата волосся, так і повне облисіння призводить до погіршення якості життя, зниження рівня соціалізації, а в кінцевому результаті може спровокувати психологічні розлади.