Саркома - злоякісне новоутворення, основою якого є клітини сполучної тканини. Саркома матки - пухлина, яка зустрічається досить рідко, але майже завжди, на жаль, має поганий прогноз.
Фактори ризику саркоми
До факторів ризику виникнення саркоми матки можна віднести:
- тривале вживання комбінованих оральних контрацептивів, антиестрогенів;
- наявність внутрішньоматкової спіралі;
- пізній або занадто ранній початок статевого життя;
- порушення менструального циклу;
- наявність хронічних захворювань матки;
- саркома ендометрія у родичів першої лінії споріднення (мама, сестра, донька);
- куріння, зловживання алкоголем;
- операції на матці, аборти в анамнезі;
- опромінення ділянки малого таза в анамнезі;
Клінічні симптоми саркоми матки
Клінічні прояви саркоми матки різні, і не завжди можуть підштовхнути жінку до думки, що щось іде не так. Для виявлення онкології на ранній стадії необхідно регулярно відвідувати гінеколога і проходити скринінги.
Першими проявами саркоми матки можуть бути:
- болі внизу живота;
- кров'янисті, білясті виділення з піхви;
- збільшення матки/живота;
- біль під час статевого акту;
- нерегулярний менструальний цикл;
- різке зниження ваги;
- відсутність апетиту.
У разі появи будь-якого з цих симптомів жінці необхідно звернутися до лікаря і в жодному разі не займатися самолікуванням.
Діагностика саркоми матки
Для діагностики саркоми лікарю необхідно буде провести огляд на гінекологічному кріслі, зібрати детальний анамнез, провести УЗД, кольпоскопію і, якщо потрібно, гістероскопію. Іноді цих досліджень недостатньо, тому вдаються до допомоги МРТ-дослідження, гістероскопії та діагностичної лапароскопії. Діагностична лапароскопія, як і гістероскопія проводиться під загальною анестезією в стерильних умовах операційного залу. Під час процедури жінка спить і нічого не відчуває. Якщо йдеться про гістероскопію, спеціальну камеру вводять через шийку в порожнину матки - за допомогою цього пристрою лікар може побачити й оцінити слизову, взяти зразок тканини для біопсії.
Під час лапароскопії за допомогою невеликого отвору на передній черевній стінці вводиться камера в порожнину живота і за допомогою цієї камери гінеколог бачить матку зовні, так само можливий відбір біопсії.
Після відбору матеріалу для біопсії тканину відправляють на гістологічне дослідження, де попередній діагноз підтверджується або спростовується. Залежно від виду саркоми лікар визначає подальше її лікування
Класифікація сарком матки
- Лейоміосаркома - злоякісна пухлина, основою якої є гладкі м'язи тіла матки. Макроскопічно лейоміосаркому досить складно відрізнити від лейоміоми - доброякісної пухлини. Тому таке дослідження потребує присутності досвідченого гістолога. Лейоміосаркоми становлять приблизно 1% від усіх злоякісних новоутворень матки. Ця пухлина вважається високо злоякісною, п'ятирічна виживаність після встановлення діагнозу становить близько 45 %.
- Ендометріальні стромальні саркоми виникають з ендометріальних залоз. Їхня кількість становить 20 % від усіх сарком матки. Поділяють пухлини з низьким і високим рівнями диференціації. Клінічно їх можна розділити на ендометріальні стромальні вузли та ендометріальні стромальні саркоми.
- Аденосаркома - поліпозна пухлина, що виконує собою порожнину тіла матки. У цих утворень у складі сполучна тканина та епітеліальні елементи. Пухлина часто рецидивує, хоча й через досить тривалий час після повної ремісії.
- Карциносаркоми в 90 % випадків виявляють у постменопаузальних жінок. Ці пухлини вважаються високо злоякісними. Часто заповнюють усю порожнину матки й досягають її шийки. Метастазує карциносаркома гемато- і лімфогенним шляхами.
Лікування сарком
Перед ухваленням рішення про майбутнє лікування необхідно провести так званий «staging», сенс його полягає у встановленні ступеня росту пухлини, наявності метастазів і патологічно збільшених лімфатичних вузлів.
Для цього необхідно провести комплексне гінекологічне дослідження, КТ або МРТ черевної порожнини із захопленням малого тазу та печінки, рентген-знімок органів грудної клітки.
Лікування саркоми завжди починається з гістеректомії з двосторонньою аднексектомією (проводиться видалення матки та її придатків). Хоча сьогодні існують дослідження, які стверджують, що наявність придатків не впливає на подальший прогноз, що має бути враховано в молодих пременопаузальних пацієнток. Така операція, як правило, проводиться лапаротомічно для кращого огляду черевної порожнини і зниження ризику інсемінації пухлини. За наявності патологічних лімфовузлів їх так само необхідно видалити.
Після проведення операції існують такі варіанти ад'ювантного післяопераційного лікування:
- радіотерапія;
- хіміотерапія;
- гормональне лікування
Вибір терапії за наявності діагнозу «саркома» завжди непростий і спирається на безліч чинників. Це залежить від обсягу проведеної хірургічної операції, гістологічного дослідження і загального стану здоров'я кожної конкретної пацієнтки.
Прогноз захворювання також залежить від вищевказаних факторів і стадії пухлини на момент її виявлення. Профілактикою саркоми матки є регулярне відвідування гінеколога.