Кіста жовтого тіла

Кіста жовтого тіла, або лютеїнова кіста — функціональне, гормонозалежне утворення жовтого тіла яєчника. Жовтим тілом у гінекології називають тимчасову залозу, яка продукує прогестерон для підготовки організму жінки до зачаття, що виникає після виходу яйцеклітини з оваріального фолікула у другій (лютеїновій) фазі менструального циклу.

За відсутності запліднення жовте тіло поступово регресує в розвитку, перестає синтезувати прогестерон і самостійно зникає за кілька днів до початку наступної менструації. У разі успішного зачаття й утворення плодового яйця жовте тіло продовжує функціонувати протягом 3-4 місяців гестації та називається жовтим тілом вагітності.

Але за наявності гормональних збоїв в організмі жінки, жовте тіло може патологічно змінюватися з утворенням лютеїнової кісти, заповненої серозною рідиною або кров'ю. Найчастіше це захворювання виникає у вагітних і молодих жінок у період формування двофазного менструального циклу.

Причини виникнення

Причини утворення кісти жовтого тіла різноманітні, але всі вони призводять до розладів гормонального фону, погіршення кровообігу та лімфовідтоку в яєчниках.

До таких факторів належать аборти та штучні пологи на пізніх термінах вагітності, прийом медикаментів для екстреної контрацепції, щоб уникнути небажаної вагітності або гіперстимуляції яєчників у разі безпліддя, в період підготовки до екстракорпорального запліднення. Вважають, що в зоні ризику опиняються пацієнтки з хронічними запальними процесами й інфекційними захворюваннями внутрішніх статевих органів, значним дефіцитом ваги, після різкого схуднення.

Формування кісти може бути викликане і психоемоційним перенапруженням, психічними травмами, стресами, перевтомою. Це пов'язано з порушенням мозкового кровообігу в області гіпофіза та гіпоталамуса і, як наслідок, ендокринним дисбалансом.

Види кісти жовтого тіла

Оскільки жовте тіло виникає внаслідок овуляції, а вона, зазвичай, без медикаментозної стимуляції одностороння, то і лютеїнова кіста у більшості випадків формується з одного боку. Відповідно, виділяють лівобічну та правобічну кісту жовтого тіла залежно від її локалізації в яєчнику.

Також розрізняють однокамерні та багатокамерні кісти. Однокамерні кісти мають всього одну порожнину (камеру, мішок), заповнену рідиною, а багатокамерні – кілька. В основному лютеїнові кісти невеликих (до 5 см), рідше середніх розмірів (до 6-8 см), однокамерні, односторонні, з потовщеною стінкою, що складається з фіброзної тканини та клітин жовтого тіла. Порожнина кістозного утворення переважно заповнена серозною рідиною жовтуватого кольору, іноді з домішками крові.

З клінічної точки зору розмежовують лютеїнові кісти, що виникли поза вагітністю та на тлі зачаття. Зазвичай, на перебіг вагітності та розвиток плоду кіста жовтого тіла яєчника не має негативного впливу.

Симптоми

Кіста жовтого тіла яєчника може не турбувати жінку та перебігати повністю безсимптомно. У разі значних розмірів утворення може виникати тягнучий біль, дискомфорт, відчуття тяжкості в області яєчника на стороні ураження. Біль може іноді віддавати вниз живота або в пряму кишку, супроводжуватися здуттям живота, нудотою, блювотою, підвищенням температури.

Важливим симптомом кісти жовтого тіла є зміна гормонального фону внаслідок підвищення рівня прогестерону. Тому практично завжди лютеїнова кіста буде супроводжуватися різноманітними розладами менструального циклу: порушенням циклічності, затримкою менструації або затяжною матковою кровотечею. У разі розриву кісти, перекручення ніжки, крововиливу в її порожнину виникає симптоматика, характерна для гострого хірургічного стану. Симптоми можуть імітувати гострий апендицит, перитоніт, геморагічний шок.

Діагностика

Діагностика кіст жовтого тіла досить проста. Спочатку лікар проаналізує скарги пацієнтки, огляне її вагінально, збере деталізований анамнез життя та хвороби.

На наступному етапі проводиться динамічне УЗД органів черевної порожнини та малого таза. Варто пам'ятати, що УЗД бажано робити в першій половині менструального циклу.

У складних випадках, для уточнення діагнозу або з метою диференціації лютеїнової кісти від кістоми, текалютеїнового ретенційного утворення, пухлин яєчника може знадобитися діагностичне лапароскопічне дослідження.

Також проводиться гормональний скринінг, що дозволяє визначити дійсний рівень в організмі жінки основних статевих гормонів (прогестерон, естроген) і підтвердити наявність вагітності (хоріонічний гонадотропін).

У діагностиці кіст жовтого тіла яєчника може ефективно використовуватися доплерографія. В окремих випадках, для виключення онкологічних захворювань придатків матки вивчаються специфічні онкомаркери (СА-125). Не варто забувати про визначення рівня гемоглобіну в крові та коагулограмі.

Методи лікування

Кіста жовтого тіла яєчника – функціональне утворення, і досить часто воно проходить без втручання лікарів. Гінекологи можуть протягом 2-3 менструальних циклів динамічно спостерігати за кістою, не вживаючи активних заходів. До комплексного лікування переходять тільки в разі активного зростання лютеїнової кісти або тривалої відсутності регресії (зменшення). Але варто пам'ятати, що навіть під час консервативної терапії потрібно перебувати під постійним контролем лікаря у зв'язку з можливістю розвитку ускладнень і потребою в корекції лікування.

Медикаментозна терапія полягає в правильному лікуванні проявів гормонального дисбалансу монофазними або двофазними оральними контрацептивами, протизапальними препаратами. Широко застосовується бальнеотерапія, електрофорез, голковколювання, лікувальна фізкультура.

У разі неефективності консервативного лікування виникає потреба в хірургічному втручанні. Видалення лютеїнової кісти відбувається шляхом малоінвазивної операції з використанням лапароскопічного обладнання.

У післяопераційному періоді може знадобитися проведення фізіотерапевтичних процедур, спрямованих на прискорення відновлення тканин після операції, нормалізацію гормонального фону й загальне оздоровлення організму.

Наслідки

Кіста жовтого тіла яєчника вважається доброякісним утворенням із позитивним прогнозом на одужання, оскільки ніколи не малігнізується і за сприятливого перебігу самостійно розсмоктується. Але не варто пускати все на самоплив. Це може спричинити розвиток небезпечних ускладнень, таких як крововилив у кісту, розрив утворення, перекручення ніжки, інфікування.

Потрапляння вмісту кісти в черевну порожнину може спричинити перитоніт – смертельно небезпечне захворювання. Інфікування кісти може стати причиною безпліддя в майбутньому.

Не варто ризикувати своїм здоров'ям. Чуйне керівництво грамотного гінеколога дозволить Вам швидко, просто і без будь-яких неприємних наслідків позбутися цієї проблеми.