Гематометра

Гематометра — патологічне накопичення крові у порожнині матки внаслідок порушення її відтоку під час менструації або інших станів, що супроводжуються матковою кровотечею.

Гематометра – досить рідкісне, але дуже небезпечне захворювання, яке без належного лікування може призвести до летальних наслідків.

Причини виникнення

За даними офіційної статистики, найпоширенішими причинами гематометри є ускладнені аборти, операції в малому тазі та патологічні пологи. Ці ситуації призводять до запальних процесів або накопичення в шийці матки сторонніх тіл (частин плаценти, зруйнованого під час аборту плодового яйця, згустків крові у післяпологовому періоді), що провокує органічну або функціональну закупорку цервікального каналу.

Також чинником виникнення гематометри можуть стати поліпи у цервікальному каналі, пухлини ендометрію, субмукозна міома, функціональні порушення скорочувальної діяльності матки.

До рідкісних причин цього захворювання належать вроджені вади розвитку статевих органів жінки (атрезія піхви, цервікального каналу, внутрішньоматкова перегородка або синехії).

Види гематометри

Лікарі виділяють кілька видів гематометри. Про вроджену форму хвороби говорять, коли її причиною є обструктивні вади розвитку органів жіночої статевої системи з перекриттям шляхів відтоку крові, що виникли ще до народження. Зазвичай, ця форма захворювання проявляється у дівчаток під час першої менструації.

Найпоширенішими видами патології є післяпологова, післяопераційна та післяабортна гематометра.

Післяпологова гематометра розвивається внаслідок патологічного перебігу пологів та післяпологового періоду (наявність у матці та родових шляхах залишків плаценти, згустків крові, ручне відділення посліду, розчавлення тканин шийки матки, глибокі розриви піхви, атонія матки).

Післяопераційна гематометра виникає після різноманітних внутрішньоматкових операцій, лікувально-діагностичних вишкрібань. Гематометра після абортів утворюється в разі неповного видалення ембріона з матки, надмірної травматизації статевих шляхів, розвитку гнійно-запальних ускладнень (ендометрит, цервіцит), стенозу шийки матки.

Симптоми

Симптоматика цього захворювання досить різноманітна та значною мірою залежить від кількості кров'янистого вмісту в порожнині матки. Характерними для цієї патології є такі ознаки, як:

  • наростаючий переймоподібний біль з іррадіацією в поперек;
  • дискомфорт, важкість унизу живота;
  • припинення кров'яних виділень зі статевих шляхів після аборту, пологів, внутрішньоматкових процедур;
  • повна відсутність менструації у дівчаток-підлітків за наявності ознак внутрішньої кровотечі: загальна слабкість, запаморочення, «мушки» перед очима, тахікардія, блідість шкірних покривів, зниження артеріального тиску.

Для вродженої гематометри, що виникає під час першої менструації, характерне поступове наростання ознак захворювання. У разі післяпологових і післяопераційних форм хвороби перебіг більш гострий.

Тяжкість загального стану хворих безпосередньо залежить від причини захворювання, інтенсивності внутрішньої кровотечі, кількості накопиченої в порожнині матки крові, розвитку ускладнень.

Діагностика

Гематометра – вкрай небезпечне захворювання з безліччю всіляких ускладнень, тому вона потребує ефективної та своєчасної діагностики. Головними методами діагностики виступають:

  • гінекологічний огляд пацієнтки (з поглибленим вивченням скарг, анамнезу життя та хвороби);
  • ультразвукова діагностика органів малого таза;
  • гістероскопія.

Але не варто забувати і про такі прості методи діагностики, як загальноклінічний та біохімічний аналіз крові, аналіз сечі, коагулограма, моніторинг діяльності серця, бактеріологічний посів крові. Усі ці дослідження допоможуть своєчасно помітити виникнення серйозних ускладнень і запобігти погіршенню стану жінки.

Методи лікування

Основна мета лікування гематометри полягає у видаленні накопиченої крові та усуненні перешкод для вільного відходження виділень. Лікування може бути консервативним (медикаментозним) або хірургічним.

Медикаментозне лікування показане у разі порушення скорочувальної активності матки. Так, у разі атонії матки (надмірного її розслаблення) використовують утеротонічні засоби, а в разі спазмів шийки матки — різноманітні спазмолітики. Також не варто забувати про профілактику та лікування гнійно-запальних ускладнень – прийом антибіотиків, протизапальних засобів.

На жаль, консервативна терапія не завжди ефективна. У таких випадках для лікування гематометри проводять маткове зондування, вакуум-аспірацію вмісту порожнини матки.

Необхідно пам'ятати, що для повного усунення гематометри недостатньо просто прибрати кров з матки. Дуже важливо видалити анатомічну перешкоду на шляху виходу кров’янистого вмісту. З цією метою використовують хірургічні втручання, спрямовані на видалення поліпів шийки матки, гістерорезектоскопію, вишкрібання, пластичні операції, що усувають дефекти статевих шляхів. У разі тяжких ускладнень може знадобитися повне видалення матки.

Наслідки

Гематометра – дуже небезпечне захворювання. Його несвоєчасне лікування може призвести до смертельного результату через розвиток грізних ускладнень. Найбільш загрозливими для життя гнійно-запальними ускладненнями є перитоніт (зараження черевної порожнини) та сепсис (бактеріальне зараження крові).

Запальні процеси в матці (піометра, ендометрит, параметрит), які супроводжують гематометру, можуть стати причиною жіночого безпліддя. Не варто відкладати візит до гінеколога на потім. Від цього залежить не лише Ваше здоров'я, а й життя.

Профілактика

Важливо пам'ятати про грамотну та своєчасну профілактику цього захворювання. Принципово важливими є регулярні профілактичні огляди у гінеколога не лише після настання пубертатного періоду, але й до початку перших місячних. Слід уникати абортів, планувати вагітність і пологи. Важливо своєчасно лікувати всі гінекологічні захворювання.

За умови правильному підходу до профілактики гематометри можна значно знизити ризик розвитку захворювання і фактично звести до нуля ризик розвитку його ускладнень.