Гастродуоденіт — це гастроентерологічне захворювання, за якого запальний процес зачіпає слизові оболонки двох органів: шлунку та дванадцятипалої кишки.
Поширеність цієї патології вкрай висока і може конкурувати з поширеністю гастритів. Виникати гастродуоденіт може як у дитячому віці, так і у дорослих.
Зміст:
Причини виникнення гастродуоденіту
Чинники, що обумовлюють виникнення та розвиток цієї патології, різноманітні. До причин першорядної важливості належить потрапляння бактерії Helicobacter pylori в організм. У процесі своєї життєдіяльності вона викликає деструктивні зміни у слизових оболонках органів, провокує зміну кислотності середовища, що в сукупності з порушенням характеру та режиму прийомів їжі або переїданням створює плацдарм для розвитку гастродуоденіту.
Часто гастродуоденіт спостерігається на тлі стресів. Цим пояснюється різке підвищення частоти виникнення патології в період навчання дітей у школі. У дорослої категорії пацієнтів це захворювання — частий супутник депресій.
Види гастродуоденіту
Заведено виділяти такі види цього захворювання:
- катаральний;
- ерозивний;
- гіпертрофічний;
- атрофічний;
- змішаний.
Головним критерієм катарального гастродуоденіту є помірність запалення. Воно носить поверхневий характер, добре виражені гіперемія (почервоніння) та набряк слизової оболонки. Ерозії та виразки за цієї формі відсутні. Провокується зазвичай харчовими отруєннями, частими та тривалими періодами голоду, тривалим медикаментозним впливом, бактеріальним фактором. У разі своєчасного звернення пацієнта по лікарську допомогу процес купірується, якщо ж лікування не було надане своєчасно та коректно, він посилюється, запальні явища наростають, захворювання переходить у більш тяжку форму.
У ерозивній формі визначальною є наявність вогнищ деструктивних змін слизової оболонки. На слизовій можуть виникати як одна-дві, так і десятки ерозій, розмір їх теж варіює залежно від ступеня прояву запальних явищ. Ця форма гастродуоденіту трапляється досить часто. Посилення перебігу хвороби призводить до залучення в процес підслизового та м'язового шарів, що зумовлює появу виразок і розвиток виразкової хвороби.
Гіпертрофічний гастродуоденіт відзначається змінами слизової оболонки, що характеризуються потовщенням і складчастістю слизової, розростанням на ній поліпів.
Атрофічний гастродуоденіт проявляється зниженням рівня перетравлюваності харчової грудки, що обумовлено атрофічними явищами у слизовій оболонці та, як результат, різким зниженням кількості залоз, які б виробляли травний секрет.
За характером перебігу запального процесу гастродуоденіти можуть бути гострими та хронічними.
Симптоми гастродуоденіту
Симптоматика гастродуоденіту в гострій формі завжди яскраво виражена. У хронічній формі клінічна картина характеризується кількома симптомами, інтенсивність прояву яких залежить від того, у фазі ремісії або загострення перебуває захворювання.
Ознаки, властиві для цієї хвороби, подібні до клінічних проявів гастриту і виражаються в появі нудоти, ниючих болів у верхній частині живота, печії, відрижки. Людину переслідують нудота і метеоризм. Фоновим є відчуття тяжкості в шлунку. Також відзначається блідість шкіри, загальна слабкість, проноси, а іноді й запори.
Діагностика гастродуоденіту
Діагностику починають з огляду та збору анамнезу. Наступним етапом є проведення аналізу крові та сечі.
Гастроентеролог обов'язково призначає проведення ендоскопічного дослідження, яке є дуже інформативним за цієї патології та дозволяє візуально оцінити стан слизових оболонок.
Для проведення гістологічного дослідження відбираються шматочки ураженої слизової. Гістологічне дослідження біоптату дозволяє актуалізувати ступінь і характер деструктивних змін, що відбуваються в слизовій оболонці, а також визначитися з лікарською тактикою.
У деяких випадках для діагностики використовують рентгеноскопію, однак вона не призначається під час вагітності та за підозри на шлункові кровотечі.
Ультразвукове дослідження (УЗД) дозволяє визначити глибину, а також частоту виникнення перистальтичних хвиль. Додатковою перевагою цього методу є можливість повного виключення ризику зараження пацієнта H.pylori. УЗД може застосовуватися, якщо є протипоказання до рентгеноскопії.
Методи лікування гастродуоденіту
При виборі тактики лікування фахівець враховує результати аналізів і проведених досліджень. Лікування проводиться паралельно з призначенням дієтичного столу. У разі виявлення хелікобактерної складової обов'язково призначають протимікробну терапію. Також медикаментозне лікування може охоплювати використання антацидів, ферментотерапію, вітамінотерапію, препарати, що відновлюють мікрофлору кишечника. Для купірування спазмів призначають спазмолітичні препарати. За наявності підвищеного стресового навантаження — седативні препарати.
Важливо розуміти, що тільки комплексна дія на організм дієти і медикаментозного лікування дозволяє говорити про сприятливий прогноз.
Наслідки гастродуоденіту
Пізнє звернення до фахівця або неправильно обрана терапевтична схема призводять до розвитку ускладнень, таких як панкреатит, ентероколіт, виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки. Часто на тлі гастродуоденіту розвивається дисбактеріоз. У міжсезоння зростає ризик виникнення рецидивів хвороби.