Бартолініт

Бартолініт — це запалення великої залози присінка піхви. У гінекологічній практиці є й інші назви цього парного альвеолярно-трубчастого органу: залози вульви, бартолінові залози (за автором), великі вестибулярні або присінкові залози. Бартолінієві залози анатомічно розташовуються в глибині задньої частини великих статевих губ. Їх протоки виходять у нижній третині вульви, виділяють в'язкий, багатий на білок і мукопротеїн секрет, який продукується паренхімою залоз для природного зволоження слизової оболонки піхви і поліпшення процесу статевого акту, а також для захисту від патогенної мікрофлори завдяки бактерицидним властивостям.

Причини виникнення бартолініту

Причини виникнення бартолініту — це різноманітні мікроорганізми, які проникають у слизову піхви та провокують запалення. До них належать стрептококи, кишкова паличка, стафілококи, гонококи, трихомонада, хламідії та ін.

Збудник потрапляє у бартолінову залозу двома шляхами. Перший варіант – через відкриті протоки залози. Цей механізм найбільш поширений. Спочатку в жінки виникає вульвовагініт або уретрит, а далі запальний процес переходить безпосередньо на вивідну протоку залози та її паренхіму (основну частину, яка продукує слиз).

В іншому випадку мікроорганізми заносяться у великі залози присінка піхви через кровоносні та лімфатичні судини. Тут відіграють роль хронічні вогнища інфекції (каріозні зуби, пієлонефрит, тонзиліт та ін.). Вони – потенційні джерела зараження.

Також враховується спосіб життя жінки. Мікроорганізми, що передаються статевим шляхом, потрапляють у піхву при незахищеному статевому акті. Неправильний інтимний догляд, тісна синтетична білизна, щоденні прокладки, порушення гігієни під час менструацій збільшують імовірність захворювання. Мікротравми, які утворюються при поганому зволоженні піхви внаслідок дисгормональних порушень, ендометріозу, вагінального дисбактеріозу, провокують підвищену міграцію збудника у слизову оболонку.

У нормі хороший імунітет перешкоджає запаленню. Але переохолодження, тяжкі супутні захворювання, нераціональне харчування знижують захисні сили організму.

Види бартолініту

Види бартолініту відображають стадії запального процесу, тому одна форма поступово переходить у наступну.

Гострий бартолініт

Починається бартолініт з гострого каналікуліту – запалення протоки залози з виділенням гною. Візуально під час гінекологічного огляду відзначається почервоніння та незначний набряк в області великої вестибулярної залози. Інтоксикаційних симптомів не спостерігається. Закупорка протоки призводить до застою в самій залозі, тому невдовзі виникає її запалення.

Помилковий абсцес

Гній та запальний ексудат накопичуються у частках паренхіми, формуючи помилковий абсцес. У нижній частині вульви з’являється припухлість і область гіперемії (почервоніння).

Істинний абсцес

Істинний абсцес характеризується ураженням і розплавленням тканини залози, формуванням порожнини, заповненої гноєм. Загальний стан різко погіршений, пацієнтки скаржаться на виражений біль у вульві, підвищення температури. Сформований абсцес може розкритися мимовільно або трансформуватися у кісту.

Хронічний бартолініт

За неправильного лікування та наявності супутньої патології гострий бартолініт переходить у хронічний. Він характеризується чергуванням загострень і ремісій. Складніше піддається лікуванню кандидозний бартолініт у пацієнток із ослабленим імунітетом.

Симптоми бартолініту

Симптоми бартолініту та їх вираженість залежать від стадії захворювання. При гострій формі та псевдоабсцесі спостерігається дискомфорт в області вульви, біль під час ходіння, статевого акту, фізичного навантаження або навіть сидіння. Температура підвищується до 37,5-38 градусів. У нижній третині статевих губ пальпується болісне утворення, шкіра над яким різко гіперемована. Можливі незначні гнійні виділення з протоки залози.

Якщо помилковий абсцес переходить в істинний, температура різко підвищується до 40 градусів, самопочуття погіршується, починається озноб, біль набуває постійного характеру та стає інтенсивнішим. При пальпації припухлості виявляється флуктуація – розм'якшення тканин, що свідчить про гнійне розплавлення паренхіми залози. Пахові лімфовузли значно збільшені.

Хронічний бартолініт має ідентичні ознаки з гострим, але симптоми виникають хвилеподібно, чергуючись із періодами повного благополуччя. При місячних, під час вагітності або після пологів організм жінки ослаблений, тому існує високий ризик нового загострення.

Діагностика бартолініту

Діагностика бартолініту не становить складності. Хвороба виявляється під час огляду, збору скарг та лабораторного дослідження.

Досвідчений гінеколог без труднощів встановить діагноз бартолініту під час первинного гінекологічного огляду. Однак для уточнення виду захворювання та причини його виникнення можуть знадобитися додаткові діагностичні методи.

Загальний аналіз крові при ураженні бартолінових залоз показує підвищення кількості лейкоцитів і збільшення ШОЕ. Ці критерії підтверджують наявність запального процесу і з'являються при істинному абсцесі.

Для ідентифікації збудника застосовують більш чутливі методи:

  • Мікроскопія мазка дає можливість оцінити мікрофлору слизової оболонки піхви та визначити ступінь її чистоти. У нормі там перебуває паличка Додерлейна, яка пригнічує ріст патогенної мікрофлори. При бартолініті або іншому запальному захворюванні часто виявляють коки, гарднерели, трихомонади та інші чужорідні мікроорганізми.
  • У сумнівних випадках проводять ПЛР – полімеразну ланцюгову реакцію. З її допомогою за короткий термін ідентифікується ДНК збудника.

Методи лікування бартолініту

На початковій стадії бартолініт лікують медикаментозно. Для цього місцево застосовують мазі за призначенням лікаря. Симптоматично використовують знеболювальні та протизапальні засоби. Антибіотикотерапія застосовується при бартолінітах бактеріальної етіології.

Оперативне лікування проводять при істинному абсцесі бартолінової залози. Лікар розсікає порожнину, видаляє гнійний ексудат і ділянки некрозу, після чого ставить дренажну трубку на 4-6 днів з метою санації вогнища.

Хронічне запалення бартолінієвої залози складно піддається лікуванню. Терапевтичний вплив зводиться до застосування імуномодуляторів і вітамінних комплексів.

Основний ухил роблять на хірургічне втручання. Оскільки порожнина залози постійно нагноюється, а вивідна протока закупорюється, необхідно створити новий канал, у якому не буде застою запального ексудату. Для цього відбувається формування нового вивідного каналу. У невеликій кількості випадків ця методика виявляється неефективною, і тоді необхідно видаляти бартолінову залозу повністю.

Наслідки бартолініту

Під час вагітності бартолініт може призвести до серйозних наслідків. Якщо жінка захворіла у першому триместрі, інфекція може спровокувати викидень. У пізньому періоді можливі передчасні пологи і зараження дитини під час проходження через родові шляхи.

За відсутності адекватного лікування виникають такі ускладнення:

  • Кіста. При затяжному запаленні абсцес відгороджується за допомогою сполучної тканини, яка утворює капсулу. Ця капсула заповнюється ексудатом під час загострень.
  • Свищі – патологічні канали, які виникають під впливом гнійних мас і можуть поширюватися на сечовий міхур, пряму кишку або шкіру.
  • Збудник вражає інші статеві органи, провокуючи виникнення кольпітів, уретритів, аднекситів, що врешті-решт призводить до безпліддя.
  • Коли гнійна пухлина проривається, існує ризик виникнення сепсису(зараження крові). При цьому мікроорганізми мігрують по кровоносних судинах і формують вогнища в інших органах.

Лікування на перших етапах хвороби, коли немає ускладнень, просте та швидке. Тому не зволікайте з візитом до лікаря, відразу записуйтеся на прийом при перших симптомах бартолініту. В клініці Into-Sana Вас комплексно обстежать і призначать ефективну схему лікування.