Пневмонія (запалення легенів) — це інфекційне захворювання запального генезу, за якого уражаються структурно-функціональні одиниці респіраторного відділу легенів. Хвороба може мати різне походження: вірусне, бактеріальне, грибкове, змішане. Це захворювання у дітей і підлітків характеризується ознаками інтоксикації та дихальною недостатністю.
Зміст:
Причини виникнення пневмонії
Найчастіше запалення легенів у дітей виникає на тлі ГРЗ. Віруси та бактерії поширюються повітряно-крапельним шляхом і уражають легені під час вдихання. Існує ряд чинників, що провокують виникнення пневмонії. Серед них:
- інфекційні захворювання, перенесені матір'ю під час вагітності;
- родові травми, гіпоксія плода, асфіксія новонародженого;
- недоношеність;
- часті ГРЗ або гнійні отити у дітей грудного віку;
- потрапляння в дихальні шляхи блювотних мас;
- онкогематологічні патології;
- вроджені вади серця та легенів;
- первинний або вторинний імунодефіцит;
- гіпотрофія — недостатнє або неправильне харчування, відсутність грудного вигодовування у новонароджених;
- гіповітаміноз;
- несприятливі умови життя, забруднення навколишнього середовища, часті переохолодження.
Види пневмонії
Залежно від умов виникнення пневмонію ділять на такі види:
- Госпітальна (нозокоміальна). Так називають запалення легенів, симптоми якого проявилися під час перебування дитини в стаціонарі або протягом двох діб після виписки. Зазвичай збудниками цього виду є метицилінрезистентний стафілокок MRSA та синьогнійна паличка. Оскільки ці мікроорганізми нечутливі до більшості сучасних антибіотиків, госпітальна пневмонія складніше піддається лікуванню та більш несприятлива прогностично.
- Позагоспітальна (амбулаторна). Виникає у дитини в звичайних умовах життя поза лікарнею. Найчастіше така пневмонія сегментарна, і досить легко піддається медикаментозному лікуванню.
- Вентиляційна. Властива дітям, яким проводиться штучна вентиляція легенів (ШВЛ). У свою чергу, вентиляційна пневмонія буває ранньою (яка виникає в перші 4 дні на ШВЛ) і пізньою (виникає після 4 днів на ШВЛ).
- Внутрішньоутробна (вроджена). Виявляється протягом перших 72 годин життя дитини.
- Аспіраційна. Виявляється після перенесеного епізоду масивної аспірації (потрапляння вмісту шлунка в дихальні шляхи).
За специфікою перебігу хвороби розрізняють гостру і затяжну форму пневмонії. Для гострої форми характерні інтоксикаційний синдром, висока температура тіла, кашель з мокротинням, біль у грудях, загальна слабкість. Одужання настає зазвичай не більше ніж за 4 тижні. У разі затяжної пневмонії симптоматика залишається та сама, однак інтенсивність її менша. У дітей затяжна форма трапляється рідко, переважно на тлі ослаблення імунітету.
Залежно від збудника захворювання розрізняють такі види пневмонії:
- вірусна — один з найнебезпечніших видів, який вимагає негайної госпіталізації та призначення противірусних препаратів у перші 48 годин;
- бактеріальна — може бути як самостійним захворюванням, так і ускладненням іншої патології, вимагає лікування антибіотиками;
- грибкова — викликана активністю грибків; зазвичай є результатом некоректного вживання антибіотиків або імунодефіциту;
- пневмоцистна — спровокована найпростішими; найчастіше до неї схильні недоношені діти або діти, які страждають на синдром імунодефіциту;
- атипова — пневмонія, збудника якої не можна віднести до жодної з перерахованих вище груп; зазвичай вона буває викликана внутрішньоклітинними паразитами — хламідіями, легіонеллами, мікоплазмами.
Залежно від локалізації запалення пневмонія може бути односторонньою, коли уражена тільки одна легеня (якщо запалення локалізоване в лівій легені, пневмонію називають лівобічною, якщо в правій — правобічною), і двосторонньою, коли запальний процес торкнувся обох органів.
За ступенем поширення запального процесу виділяють такі види патології:
- Вогнищева (друга назва — бронхопневмонія). За цієї форми захворювання вогнище запалення охоплює невелику частину легені. Характеризується легким або середньотяжким перебігом. Зазвичай хвороба викликана стрептококом.
- Сегментарна. У цьому випадку запаленню піддаються відразу кілька сегментів легені. Зазвичай сегментарну пневмонію викликають пневмококи і стрептококи, хвороба має тяжкий перебіг.
- Дольова. За неї запальний процес захоплює верхню, середню або нижню долю легені. Збудниками зазвичай виступають пневмококи або гемофільна паличка.
- Інтерстиційна. У дітей цей вид захворювання зустрічається вкрай рідко, і в обов'язковому порядку вимагає госпіталізації.
Симптоми пневмонії
Симптоми пневмонії у дітей можуть бути різними залежно від типу і форми захворювання. Однак існує ряд загальних ознак, що сигналізують про необхідність показати дитину лікарю. Зазвичай вони проявляються на тлі ГРВІ:
- підвищення температури до 38°C і вище;
- «стогнуче» або «крекчуче» дихання;
- кашель із мокротою;
- задишка, прискорене дихання (у новонароджених частіше 60 вдихів на хвилину, у дітей віком від 2 місяців до року — частіше 50 вдихів, старше 1 року — частіше 40 вдихів);
- втягнення міжреберних просторів;
- ціаноз (посиніння) носогубного трикутника;
- загальна слабкість, блідість, сонливість, відсутність апетиту, відмова від їжі.
Діагностика пневмонії
Діагностика пневмонії починається з огляду дитини педіатром і збору анамнезу. Наявність перерахованих вище симптомів свідчить про ймовірність запалення легенів. Щоб підтвердити або спростувати діагноз призначається рентген легенів у двох проекціях — передній і бічний. На сьогодні рентгенологічні методи (зокрема комп'ютерна томографія) є «золотим стандартом» у діагностиці пневмонії.
Для отримання більш повних даних призначаються додаткові лабораторні дослідження:
- Загальний аналіз крові. Дозволяє запідозрити етіологію захворювання: вірусну, бактеріальну, грибкову або змішану, а також простежити зміни запального характеру, такі як збільшення ШОЕ, нейтрофільний лейкоцитоз або збільшення кількості лімфоцитів у разі вірусної етіології захворювання.
- Прокальцитонін — маркер бактеріального запалення. Дозволяє не тільки диференціювати бактеріальний процес від грибкового або вірусного, а й вчасно визначитися зі скасуванням антибіотиків або з заміною їх на більш ефективні.
- Дослідження слизу, що виділяється з носа та горла. Також проводиться з метою визначення природи збудника.
- Бактеріологічний посів мокротиння на мікрофлору. Допомагає визначити чутливість збудника до антибіотиків.
- ІФА (імуноферментний аналіз). З його допомогою визначають титри антитіл до збудників і їх зміну в динаміці.
- ПЛР-діагностика. Є ефективним методом за латентного перебігу захворювання або коли інші дослідження не дали результату.
- Пульсоксиметрія. Дозволяє визначити ступінь насиченості крові киснем і підтвердити або спростувати дихальну недостатність.
- Фібробронхоскопія. Проводиться за наявності скарг пацієнта на кровохаркання, а також якщо є необхідність витягти стороннє тіло з легенів.
- КТ (комп'ютерна томографія). Призначається в сумнівних ситуаціях, коли потрібно диференціювати пневмонію від туберкульозу, пухлини або муковісцидозу.
Методи лікування пневмонії
Залежно від тяжкості та специфіки захворювання, лікування може проводитися в стаціонарі або в домашніх умовах. Обов'язковій госпіталізації підлягають діти до трьох років. Окрім цього, підставами для розміщення в стаціонарі виступають тяжка форма пневмонії (запалення двох і більше долей легені), гіпотрофія, вроджені вади серця, дихальна недостатність II–III ступеня. Дітям, які мають супутні хронічні захворювання, несприятливий преморбідний фон, або перебувають в незадовільних соціально-побутових умовах також призначають лікування в стаціонарі. В інших випадках пневмонію можна лікувати амбулаторно, за умови щоденного відвідування лікарем хворої дитини.
Основним методом лікування бактеріальних пневмоній є антибактеріальна терапія. Антибіотик першого ряду найчастіше вибирається емпірично. Після отримання даних усіх клінічних досліджень призначається терапія з урахуванням етіології хвороби. Додатково можуть призначатися жарознижувальні, антигістамінні, муколітичні, бронхолітичні препарати.
Годувати дитину рекомендовано часто, малими порціями. Важливим кроком на шляху до одужання є дотримання питного режиму — не менше 1 л на добу. Після завершення періоду лихоманки дитині показана фізіотерапія: ЛФК, дихальна гімнастика, масаж грудної клітини.
Наслідки пневмонії
Якщо лікування було призначене вчасно і проведена етіотропна терапія, пневмонія у дітей має сприятливий прогноз. В інших випадках, а також за тяжкого перебігу хвороби можливі ускладнення:
- плеврит — запалення внутрішньої оболонки грудної порожнини, іноді призводить до компресії легені;
- легенева деструкція — повне руйнування легеневої тканини;
- серцево-судинна недостатність;
- дихальна недостатність;
- гнійно-септичні ускладнення;
- токсичні ускладнення (кишковий токсикоз, нейротоксикоз).