Контагіозний молюск – це доброякісне вірусне захворювання шкіри. Існує безліч синонімів для позначення цієї хвороби: бородавчастий молюск, заразна епітеліома, епітеліальний молюск.
Зміст:
Причини виникнення контагіозного молюска
Збудником захворювання є ДНК-вірус, який належить до групи вірусів віспи. Сьогодні розрізняють 4 типи вірусу: MCV-1, MCV-2, MCV-3, MCV-4, але контагіозний молюск найбільш часто викликається вірусами 1 та 2 типів.
Оскільки вірус віспи є внутрішньоклітинним «паразитом», уражені клітини шкіри збільшуються в розмірі та мають багато специфічних внутрішньоклітинних включень, які носять назву молюскові тільця.
На контагіозний молюск можна захворіти в будь-якому віці, але більш за все до нього схильні діти. Цим інфекційним захворюванням можна заразитися під час безпосереднього контакту з хворою людиною або через інфіковані предмети побуту, такі як рушник, гребінець та ін. У дорослих, крім контактного шляху передачі захворювання, можливий і статевий шлях.
У групі ризику перебувають люди з ослабленим імунітетом, оскільки у них можливий атиповий перебіг і розвиток генералізованої форми захворювання.
Види контагіозного молюска
За клінічним перебігом виділяють такі види контагіозного молюска:
- Класичний (типовий).
- Атиповий, до якого належать такі форми:
- зроговіваюча;
- гігантська;
- кістозна;
- педикулярна;
- міларана;
- фурункулоподібна;
- бородавкоподібна.
Залежно від поширеності ураження виділяють такі форми захворювання:
- локалізована (уражається тільки певна ділянка тіла);
- генералізована (ураження поширюється по всьому тілу).
Симптоми контагіозного молюска
Після контакту з хворою людиною захворювання проявляється не відразу. Інкубаційний період за контагіозного молюска може становити від декількох тижнів до півроку.
Контагіозний молюск – це доброякісне новоутворення шкіри. Основним його проявом є папульозні висипання. Вони можуть проявлятися на шкірі або слизових оболонках у вигляді напівкулястих вузликів із поглибленням у центрі. На початку хвороби папули (вузлики) невеликого розміру, завбільшки зі шпилькову головку. Вони досить повільно ростуть, і досягають в середньому розміру горошини. Висип може бути тілесного, жовтувато-рожевого або матово-білуватого кольору, щільної консистенції з незначним вмістом рідини всередині.
Висипання можуть розташовуватися невеликими групами або бути хаотично розкиданими по всьому тілу. Улюбленими місцями локалізації вузликів на шкірі є ніс, лоб, повіки, шия, тильна сторона кистей, внутрішня поверхня стегон, зовнішні статеві органи.
У рідкісних випадках елементи висипу можуть зливатися і утворювати гігантські молюски, розмір яких досягає 2–3 см.
Загальний стан хворої людини не порушений. Висипання безболісні й не викликають дискомфорту.
Діагностика контагіозного молюска
Перш за все, лікар збирає інфекційний анамнез і проводить ретельний огляд хворого, після чого він може припустити діагноз «контагіозний молюск». Щоб підтвердити діагноз, призначається гістологічне дослідження, в ході якого можливо виявити молюскові тільця в уражених клітинах шкіри.
Методи лікування контагіозного молюска
Лікуванням цього інфекційного захворювання повинен займатися лікар, оскільки тільки фахівець може підібрати найбільш ефективний спосіб терапії.
Існують такі методи лікування контагіозного молюска:
- хірургічне видалення уражених шкірних елементів;
- діатермокоагуляція;
- використання противірусних кремів і мазей;
- антибіотикотерапія за наявності дуже великої кількості вузликів або в разі приєднання вторинної інфекції.
З цим захворюванням забороняється відвідувати басейн, тренажерний зал, сауну, аквапарк, оскільки хвора людина може стати джерелом зараження великої кількості людей через воду та предмети побуту.
Наслідки контагіозного молюска
Лікування контагіозного молюска може бути досить тривалим, але в разі дотримання всіх рекомендацій лікаря хвороба повністю виліковується і не залишає небажаних наслідків.
Ігнорування симптомів або самолікування можуть призвести до поширення інфекційного процесу або до приєднання іншої, більш серйозної бактеріальної інфекції. У цьому випадку можуть розвинутися гнійні ураження шкіри, такі як флегмона або абсцес.