Ентерит – це запалення слизової оболонки тонкого кишечника. Цей патологічний стан може як бути самостійною хворобою, так і перебігати одночасно з іншими захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.
У разі запалення тонкого кишечника відбуваються патологічні зміни в будові його слизової, внаслідок чого виникає порушення секреції кишкового соку і бар'єрної функції кишкової стінки.
Зміст:
Причини виникнення ентериту
До основних причин запалення тонкого кишечника належать такі:
- Бактеріальне або вірусне ураження тонкого кишечника (ентеровірус, ротавірус, сальмонельоз та ін.).
- Отруєння продуктами харчування або хімічними речовинами.
- Неправильне і нерегулярне харчування, зловживання гострою, жирною, смаженою, копченою їжею.
- Харчова алергія.
- Приймання деяких медичних препаратів.
- Зловживання алкоголем, паління.
- Глистяні інвазії.
- Аутоімунні захворювання.
- Вроджені вади розвитку травної системи.
- Супутні захворювання органів ШКТ.
- Спадкові ферментопатії.
- Тривалий стресовий стан, який може стати причиною функціонального порушення. Згодом функціональний розлад травлення може перейти в хронічне захворювання.
Види ентериту
За перебігом ентерит буває гострий і хронічний.
За локалізацією запалення тонкого кишечника можна розділити на такі види:
- дуоденіт (запалення дванадцятипалої кишки);
- еюніт (запалення тонкої кишки);
- ілеїт (запалення клубової кишки);
- тотальний ентерит.
За ступенем ураження шлунково-кишкового тракту ентерит буває:
- Ізольований – запальний процес тільки в межах тонкого кишечника.
- Поєднаний, за якого можливі такі варіанти:
- гастроентерит (поєднується з ураженням шлунка);
- ентероколіт (поєднується з ураженням товстого кишечника);
- гастроентероколіт.
За причиною виникнення це захворювання може бути:
- аліментарним;
- інфекційним (бактеріальним або вірусним);
- токсичним;
- алергічним;
- паразитарним;
- лікарським;
- постопераційним.
Симптоми ентериту
Для запалення слизової оболонки тонкого кишечника характерні такі ознаки:
- Розлад шлунку (частіше пронос). Позиви до дефекації, здебільшого, виникають незабаром після їжі. Випорожнення при ентериті рідкі або кашкоподібні, пісочного кольору, містять неперетравлені шматочки їжі.
- Метеоризм (здуття живота). Виникає внаслідок посиленого газоутворення в кишечнику, здебільшого, у другій половині дня.
- Біль у животі. За ентериту біль частіше локалізується в області пупка. Характеристики больових відчуттів можуть бути різноманітними. Наприклад, ниючий біль виникає при запальних захворюваннях кишечника, а переймоподібний – при порушенні моторики.
- Нудота, блювання. Ці симптоми не завжди наявні при ентериті й можуть виникнути внаслідок порушення моторики кишечника.
- Підвищення температури, загальна слабкість і зниження апетиту характерні для гострого процесу. Такі симптоми виникають у разі вірусного або бактеріального ураження тонкого кишечника.
- Сухість у роті, що є проявом зневоднення.
- Зниження маси тіла.
Діагностика ентериту
Для того щоб точно діагностувати цю патологію, потрібно звернутися до гастроентеролога. Лікар збере детальний анамнез, проведе ретельний огляд і призначить необхідні діагностичні дослідження. До них належать:
- біохімічний аналіз крові (рівень глюкози крові, печінкові проби, ліпідограма, білкові фракції, електроліти та ін.);
- загальний аналіз крові;
- копрограма;
- аналізи, спрямовані на виявлення глистяних інвазій;
- бактеріологічне дослідження калу;
- аналіз калу на дисбіоз;
- УЗД (ультразвукове дослідження) органів черевної порожнини;
- аналізи для обстеження на целіакію та недостатність ферментів, які розщеплюють вуглеводи (непереносимість лактози);
- ендоскопічні методи дослідження з біопсією – за необхідності.
Лікування ентериту
Лікування гострої форми хвороби та хронічної форми у періоді загострення у разі важкого перебігу необхідно проводити в стаціонарі. Залежно від причини виникнення ентериту лікар може призначити антибіотики та кишкові антисептики (якщо ентерит має бактеріальну природу), пробіотики (для відновлення нормальної мікрофлори кишечника), ферментні препарати, сорбенти, протиалергічні засоби (якщо причина алергічного походження), протидіарейні препарати.
Окрім медикаментозної терапії, під час лікування ентериту вкрай ефективна дієтотерапія:
- дробне харчування 5–6 разів на день;
- їжа повинна бути достатньо подрібненою;
- їжу необхідно вживати тільки в теплому вигляді (варену або приготовану на парі);
- необхідно багато пити;
- виключити з раціону жирні, гострі, надмірно солоні, копчені, пряні страви;
- не рекомендоване вживання солодкого, хлібобулочних продуктів, бобових, свіжих овочів і фруктів.
Наслідки ентериту
Ентерит – підступне захворювання, яке за несвоєчасного лікування може перейти в хронічну форму або ускладнитися такими патологічними станами:
- кишкова непрохідність;
- виразкові ураження тонкої кишки;
- стеноз кишечника;
- некроз ураженого відділу кишечника;
- кишкова кровотеча;
- перфорація кишки;
- перитоніт.