Як перемогти гіпергідроз?

Влітку люди пітніють сильніше, це факт. Однак надмірне потовиділення - не завжди є наслідком спеки. Сьогодні ми поговоримо про таке явище як гіпергідроз з лікарем-дерматологом медичних центрів Into-Sana, Дехтярчук Андріаною Андрієвною.

Андріана Андріївна, які проблеми пов'язані з підвищеним потовиділенням?

При підвищеному потовиділенні на шкірі створюються сприятливі умови для приєднання вторинної інфекції (мікробної, грибкової), посилюється перебіг вугрової висипки (особливо якщо висипання розташовані не тільки на обличчі, але і на шкірі плечей, спини, в зоні декольте).

Через що виникає гіпергідроз - це самостійне захворювання чи лише окремий прояв інших хвороб?

Все залежить від конкретного випадку. Посилене потовиділення може бути варіантом фізіологічної норми (генетично закладені конституційні особливості організму) або "перехідним" станом (в підлітковому віці, коли активно відбувається гормональна "перебудова" організму). Також підвищене потовиділення може супроводжувати у вигляді додаткового симптому ряд захворювань ендокринної та нервової систем (гіпертиреоз, ВСД та ін.). Крім того, гіпергідроз може спостерігатися при наявності серцево-судинної патології, порушеннях обміну речовин (зокрема вуглеводного), при ожирінні, а також при деяких важких захворюваннях (туберкульоз, пухлини).

При гіпергідрозі сильно пітніють лише пахви і ноги чи й інші частини тіла також?

При гіпергідрозі пітніють не тільки пахви і ноги. Це хибна думка. Пітніє, як правило, усе тіло, але в природних складках і між пальцями (особливо на ступнях, внаслідок постійного мимовільного тертя) цей ефект посилюється. Також на долонях, підошвах і в пахвових западинах фізіологічно зосереджена найбільша кількість потових залоз.

ДОВІДКА

Розрізняють гіпергідроз первинний (ідіопатичний, безпричинний) і вторинний (може бути симптомом якогось захворювання - ендокринних порушень, невротичного розладу, пухлини, туберкульозу, зміни гормонального фону або його спровокував прийомом деяких лікарських препаратів).

Крім того, гіпергідроз буває локалізованим і генералізованим. Генералізований гіпергідроз - це загальна підвищена пітливість тіла, що не має конкретної локалізації. Зазвичай саме він є симптомом наявності певного основного захворювання.

Локалізований гіпергідроз проявляється надлишковим неконтрольованим потовиділенням в певних зонах. Виділяють гіпергідроз пахвовий (аксілярний), гіпергідроз долоней і стоп (плантарний).

Які фактори сприяють посиленню потовиділення і погіршенню запаху поту?

Підвищенню потовиділення і погіршенню запаху поту сприяє ношення одягу з синтетики, взуття закритого типу з поролоном (кросівки), тобто контакт тіла з тканинами, крізь які шкірі "складніше дихати" і створюється ефект парника.

Деякі люди постійно миються, носять з собою змінну футболку, міняють дезодоранти, але це не допомагає - запах поту з'являється мало не через п'ять хвилин після душу. У чому причина цього?

Причини різкого запаху поту найрізноманітніші: від недотримання правил особистої гігієни до прийому в їжу великої кількості гострих спецій і смажених страв. Але, в основному, це все ж таки розмноження різних мікроорганізмів на шкірі (у т.ч. грибків) в умовах рясного виділення поту, які і створюють неприємний запах. Безумовно, впливають на процес потовиділення стреси, тому що при підвищеній нервовій збудливості подразнюються рецептори, що регулюють та стимулюють роботу потових залоз. Що стосується харчування, то до продуктів, які сприяють підвищеному потовиділенню, крім гострих страв, відносяться кава, солодощі, гарячі страви та напої.

Чи можна впоратися з гіпергідрозом і неприємним запахом за допомогою засобів гігієни? На форумах, присвячених проблемі підвищеного потовиділення, обговорюють дію драй-драй, пасти Теймурова, дезодоранту Vichy і т.д.

На жаль, впоратися з гіпергідрозом і неприємним запахом за допомогою одних лише косметичних засобів не завжди можливо. Краще звернутися до лікаря-дерматолога для визначення причин даного стану і вибору подальшої тактики, якою може бути дообстеження чи лікування.

Гіпергідроз діагностується на основі клінічних даних. Для уточнення причин необхідний ретельний збір анамнезу захворювання лікарем-дерматологом. Можуть знадобиться консультації суміжних спеціалістів (ендокринолога, невропатолога, гінеколога та ін), а також додаткові дослідження (УЗД щитоподібної залози, гормональний фон та ін.)

Як лікують гіпергідроз?

При встановленому вторинному гіпергідрозі в першу чергу необхідно виявити і лікувати основне захворювання. Для того, щоб врегулювати місцеві прояви, застосовують широкий арсенал зовнішніх засобів по боротьбі з потом. Також існують так звані «уколи від поту», але застосовуються вони вкрай рідко, в дуже важких випадках, коли домогтися позитивного результату стандартними методами не вдається. Йдеться про ін'єкції ботокса в пахвові западини. Діюча речовина - ботулотоксин А - паралізує роботу потових залоз. Існують також хірургічні методи лікування важких форм гіпергідрозу (симпатектомія, кюретаж пахвових впадин і т.п.), але їх застосування також обмежено через досить високу травматичність - утворення рубців, тривалого  періоду відновлення і, на жаль, далеко не завжди оптимальної ефективності.

Інтерв'ю