Вагінізм — це постійне або періодичне судомне скорочення м'язів тазового дна, через яке стає неможливим статевий акт, проведення гінекологічного огляду або процедури. Цю патологію можна ще назвати фобією статевого акту, яка супроводжується спазмом м'язів піхви. На вагінізм хворіють виключно жінки, і він часто є психологічним розладом.
Зміст:
Причини виникнення вагінізму
Дана патологія за своєю суттю — це неврастенічний розлад. Причини виникнення цієї патології найчастіше носять психологічний характер:
- фобія першого сексуального досвіду;
- невдалий або болісний досвід дефлорації;
- несумісність подружжя у сексуальному плані;
- наявність епізодів сексуального насильства в минулому;
- сексуальне переслідування, яке проявляється у підгляданні, стеженні та інших проявах небажаної уваги.
Усі ці причини призводять до того, що у жінки виникає страх статевих зносин, і її організм виробляє своєрідну захисну реакцію.
Але це захворювання не завжди є тільки психопатологічним розладом, для його виникнення можуть бути й інші причини:
- аномалії розвитку статевих органів, наприклад, товста дівоча пліва;
- порушення кровообігу судин піхви і тазового дна;
- гінекологічні захворювання;
- сухість входу в піхву;
- травма, отримана після пологів, гінекологічного або хірургічного втручання;
- ендокринні порушення.
Види вагінізму
Це захворювання може бути первинним і вторинним. Первинний вагінізм виникає у дівчат, які ще не мали статевих стосунків. У тих жінок, які жили статевим життям до захворювання, розвивається вторинний вагінізм.
Зазначену патологію можна також розділити на такі види:
- прекоїтальний — виникає тільки в разі спроби сексуальних зносин;
- генералізований — рефлекторний спазм виникає у будь-якій ситуації, що загрожує проникненням, наприклад, під час постановки гінекологічного тампона.
Розрізняють три ступеня тяжкості вагінізму:
- 1 ступінь (легкий) — реакція виникає у разі введення статевого члена у піхву;
- 2 ступінь (середньої тяжкості) — м'язи скорочуються в разі інтимного доторкання, явного або очікуваного;
- 3 ступінь (тяжкий) — рефлекторний спазм виникає за однієї думки про статевий акт.
Крім того, це захворювання поділяють на істинний, який носить психологічний характер, і псевдовагінізм, або помилковий вагінізм, в основі якого лежать які-небудь захворювання або аномалії розвитку.
Симптоми вагінізму
Прояви цього захворювання найчастіше маніфестують на початку статевого життя, оскільки дівчина боїться болю, і її організм таким чином намагається захиститися. Але патологія може розвинутися і в жінки, яка живе активним статевим життям тривалий час.
Спазм м'язів піхви може виникати під час думки про інтимну близькість, під час пестощів або самого статевого акту, що заподіює біль і психологічний дискомфорт не тільки жінці, але і її партнеру. Цей спазм може виникнути і на прийомі у гінеколога, і при проведенні елементарної гінекологічної процедури. Усе залежить від ступеня тяжкості та вираженості захворювання.
Діагностика вагінізму
Для встановлення діагнозу лікарю потрібно зібрати детальний анамнез захворювання, вивчити скарги пацієнтки. Жінці необхідно пройти огляд у ендокринолога, проктолога, гінеколога і здати мазки на флору та ряд інших аналізів для того, щоб диференціювати істинний вагінізм від помилкового. За відсутності соматичного захворювання жінка повинна відвідати сексопатолога, психіатра або медичного психолога.
Лікування вагінізму
Оскільки вагінізм — це психопатологічне порушення, то його терапія полягає у психотерапевтичній корекції. Як лікування лікар може використовувати гіпноз, гештальт-терапію, психоаналіз, рефлексотерапію та безліч інших методик. Якщо з проблемою зіткнулася сімейна пара, то на сеанс бажано приходити вдвох, оскільки це може позитивно вплинути на подальше лікування.
Для лікування псевдовагінізму потрібно усунути першопричину його виникнення. Наприклад, якщо він розвинувся через запальні захворювання піхви, то терапія полягає у лікуванні запального процесу. Якщо причиною стала збережена пружна дівоча пліва, може бути виконана хірургічна дефлорація.
Наслідки вагінізму
Якщо проблему виявлено вчасно і надано професійну медичну допомога, то можливе повне одужання. Але якщо вагінізм не лікувати, неминучі ускладнення у вигляді психопатологічних розладів у жінки, а також у її партнера. Така жінка не зможе жити повноцінним статевим життям, будувати відносини, а також зачати дитину, що в подальшому стане для неї величезною психологічною проблемою.