Одними з найпоширеніших патологій у дітей є захворювання верхніх дихальних шляхів, які в переважній більшості випадків викликані гострою респіраторною вірусною інфекцією (ГРВІ). Одним з окремих випадків ГРВІ є парагрип, який характеризується розвитком запального процесу переважно на слизовій оболонці гортані. Серед дітей ця хвороба трапляється у всіх вікових категоріях, проте найбільш схильні до неї діти молодшого віку (переважно до 2–3 років), у яких захворювання перебігає значно тяжче. Серед старших дітей парагрип реєструється рідше, проте з огляду на високу швидкість поширення цього захворювання в організованих колективах (школи, дитячі садки) часто реєструються епідемічні спалахи парагрипу.
Зміст:
Причини виникнення парагрипу
Збудником цього захворювання є вірус парагрипу, який проникає в організм у разі вдихання аерозолю, утвореного під час кашлю, чхання або розмови хворої людини, що є джерелом інфекції протягом усього періоду захворювання. Такий механізм передачі інфекції називається повітряно-крапельним.
Дитина вдихає аерозоль із вірусом, внаслідок чого збудник потрапляє у верхні дихальні шляхи. Далі вірус проникає в епітеліальні клітини (переважно носа та гортані), де відбувається його розмноження, після чого виходить із клітин, що супроводжується їх деструкцією (руйнуванням). Потім відбувається подальше поширення вірусу, він проникає в сусідні клітини, повторюючи той самий цикл. Описаний механізм поширення вірусу парагрипу призводить до місцевої запальної реакції, що й обумовлює основні клінічні прояви цього захворювання.
Окрім безпосередньої причини виникнення хвороби (повітряно-крапельне зараження від хворої людини), існує ряд чинників, які призводять до зниження імунної відповіді й тим самим сприяють виникненню парагрипу:
- наявність у дитини вітамінного дефіциту (гіповітаміноз);
- переохолодження;
- гіпотрофія;
- набуті та вроджені імунодефіцитні стани;
- ендокринологічна патологія (цукровий діабет та ін.).
Види парагрипу
Парагрип буває типовим, коли наявна характерна для цієї вірусної інфекції симптоматика, або атиповим, коли ознаки захворювання маловиражені, симптоматика стерта або відсутня зовсім (безсимптомний перебіг).
Залежно від ступеня тяжкості захворювання виділяють легкий, середньотяжкий та тяжкий перебіг парагрипу.
Залежно від наявності або відсутності ускладнень парагрип може бути ускладненим і неускладненим. Також під час постановки діагнозу обов'язково вказується локалізація запального процесу (ларингіт, риноларингіт та ін.).
Симптоми парагрипу
Захворювання починається, зазвичай, поступово, що відрізняє цю патологію від грипу. Відзначається тенденція: чим старша дитина, тим легше у неї перебігає парагрип.
У дітей відзначаються такі клінічні прояви зазначеної хвороби:
- Підвищення температури, зазвичай, не вище 38°С, може супроводжуватися ознобом. Іноді температура в межах норми. Симптоми інтоксикації, такі як млявість, слабкість, нездужання, зниження апетиту, головний біль виражені помірно.
- Кашель є найбільш характерною ознакою цього захворювання. Для парагрипу характерний розвиток ларингіту (запалення слизової оболонки гортані), кашель за якого має свої відмінні риси: він сухий, грубий, надсадний, який часто також називають «гавкаючим». Іноді на тлі кашлю може виникнути біль за грудиною.
- Осиплість голосу, зміна його тембру.
- Першіння, біль у горлі. Часто це є першою ознакою захворювання.
- Закладеність носа, яка супроводжується рясними слизовими виділеннями. Наявність гнійних виділень говорить про приєднання вторинної бактеріальної інфекції.
У дітей молодшого віку запальний процес часто не обмежується ринітом і ларингітом, а поширюється далі, що призводить до виникнення запалення трахеї, бронхів, бронхіол, а іноді й до тяжкої пневмонії. Тяжкий перебіг парагрипу супроводжується вираженою лихоманкою (температура тіла підвищується до 40°С), явища інтоксикації сильно виражені, стан дитини погіршується у прогресії.
У дітей віком від 2 до 5 років нерідко можливий розвиток найбільш грізного ускладнення парагрипу — помилкового крупа. Цей стан характеризується вираженим набряком слизової оболонки, а також спазмом м'язів гортані, що призводить до стенозу (звуження просвіту) гортані та, як наслідок, розвитку швидко наростаючої дихальної недостатності у дитини. Помилковий круп виникає раптово, у самий розпал хвороби (зазвичай, на 3–5 день), частіше у нічний час. Основною ознакою розвитку цього ускладнення є напад «гавкаючого» кашлю, за яким настає відчуття нестачі повітря, дитина неспокійна, налякана, у неї виникає шумне дихання, швидко наростає синюшність шкірних покривів, збільшується частота серцевих скорочень. Дитина в разі помилкового крупа потребує негайної кваліфікованої медичної допомоги.
Оскільки у дітей, особливо молодшого віку, симптоми захворювання схильні до швидкого прогресування, у разі виявлення у Вашої дитини зазначених вище ознак слід якомога швидше звернутися по допомогу до педіатра для своєчасної діагностики та отримання якісного лікування.
Діагностика парагрипу
Першим і обов'язковим етапом діагностики парагрипу є консультація педіатра, під час якої лікар з'ясовує основні скарги, анамнестичні дані, а також проводить ретельний огляд дитини, визначаючи характерні ознаки захворювання.
Також для діагностики цього захворювання використовують лабораторні методи. З неспецифічних лабораторних досліджень найчастіше використовують загальний аналіз крові, у якому відзначаються зміни, характерні для більшості вірусних інфекцій: зниження лейкоцитів, підвищення числа лімфоцитів. Специфічна діагностика ґрунтується на безпосередньому виявленні збудника захворювання. До методів специфічної діагностики належать ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція), що ґрунтується на визначенні генома вірусу, а також ІФА (імуноферментний аналіз), в основі якого лежить визначення специфічних антитіл до збудника.
Варто зазначити, що на практиці специфічна діагностика парагрипу використовується вкрай рідко. Діагноз ставлять на основі характерної клінічної симптоматики, анамнестичних даних, висновку педіатра й оториноларинголога.
Лікування парагрипу
Лікування даного захварювання може проходити в домашніх умовах (у дітей старшого віку в разі відсутності ускладнень) або в умовах стаціонару. На період лихоманки дитині потрібно забезпечити постільний режим, рясне тепле питво, а також вітамінізоване повноцінне харчування.
Специфічного лікування парагрипу не існує, тому основним методом є симптоматична терапія, яка полягає в застосуванні медикаментів, що знижують вираженість основних клінічних проявів цього захворювання. У разі підвищення температури тіла вище 38,5°С застосовують жарознижувальні засоби, в разі закладеності носа — судинозвужувальні краплі в ніс. Горло дитини обробляють розчинами антисептиків, за наявності бактеріальних ускладнень показане застосування антибіотиків. У разі розвитку помилкового крупа необхідна негайна госпіталізація в стаціонар для купірування цього ускладнення. Після одужання, за наявності показань, можливе застосування вітамінних препаратів.
Для отримання більш докладної інформації про лікування парагрипу потрібно звернутися до лікаря. Варто зазначити, що самолікування може виявитися не тільки неефективним, а й небезпечним для дитини.
Наслідки парагрипу
У дітей старшого віку парагрип зазвичай перебігає сприятливо і закінчується повним одужанням. У молодшій віковій групі за відсутності своєчасного лікування можуть розвиватися такі ускладнення:
- Помилковий круп.
- Приєднання бактеріальної флори, що призводить до розвитку отиту, пневмонії, синуситу, ангіни та інших бактеріальних ускладнень.
- Розвиток менінгіту, менінгоенцефаліту внаслідок ураження вірусом нервових клітин.
Профілактика парагрипу
Із метою профілактики цього захворювання проводять заходи, аналогічні за ГРВІ, грипу. Засобів активної імунопрофілактики не розроблено.