Коліт — це запалення стінки слизової оболонки товстого кишечника, що може бути як самостійним захворюванням, так і патологічним симптомом іншої хвороби.
Розрізняють гостру та хронічну форми коліту. Гострий коліт може виникати внаслідок інфекційного, ішемічного або медикаментозного ураження слизової товстого кишечника. Хронічний процес виникає в результаті патологічних змін слизової, спровокованих тривалим запаленням і дистрофією тканин.
Зміст:
Причини виникнення коліту
Для коліту характерні такі причини виникнення:
- інфекційні захворювання (шигельоз, сальмонельоз, гостра кишкова інфекція, ешерихіоз, ротовірусна інфекція та ін.);
- негативний вплив деяких медикаментів (антибіотиків, протизапальних препаратів, оральних контрацептивів);
- гостре отруєння продуктами харчування;
- глистяні інвазії;
- порушення режиму харчування, зловживання жирною, смаженою, пряною їжею;
- зловживання очисними клізмами або проносними засобами;
- супутні захворювання травної системи, такі як холецистит, панкреатит, гепатит та ін.;
- харчова алергія;
- ферментативна непереносимість деяких видів продуктів харчування (целіакія, лактазна та інші ферментні недостатності);
- генетичні фактори: деякі мутації геному можуть призводити до вроджених захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ), зокрема товстого кишечника;
- системні захворювання сполучної тканини (склеродермія, червоний вовчак та ін.);
- захворювання ендокринної системи (гіпотиреоз, цукровий діабет та ін.);
- хвороби центральної нервової системи (ЦНС): дитячий церебральний параліч, міастенія;
- порушення нервової іннервації та кровопостачання товстого кишечника;
- тривалі стреси, фізичні перенапруження, що стають причиною функціональних порушень і можуть перейти в хронічне захворювання.
Види коліту
Запальний процес за коліту може бути:
- Гострим, який зі свого боку буває:
- катаральний;
- фіброзний;
- гнійний;
- геморагічний;
- некротичний;
- ерозивний;
- виразковий.
- Хронічний, що може бути:
- з атрофією слизової;
- без атрофії.
Залежно від причини виникнення виділяють такі види коліту:
- інфекційний — виникає через дію на слизову кишечника інфекційного збудника;
- псевдомембранозний — є ускладненням антибактеріальної та гормональної терапії;
- аліментарний — розвивається за порушення харчового режиму;
- алкогольний — часто трапляється у людей із хронічним панкреатитом, які зловживають спиртними напоями;
- неспецифічний виразковий коліт (НВК) — хронічна виразково-запальна хвороба товстого кишечника зі спадковою схильністю;
- хвороба Крона — хронічне захворювання шлунково-кишкового тракту, що найчастіше уражує кишечник;
- ішемічний — виникає внаслідок ураження судин шлунково-кишкового тракту;
- механічний — може виникнути через механічне пошкодження слизової за частих запорів або після проведення проктологічних маніпуляцій;
- радіаційний (променевий) — розвивається в результаті радіаційного ураження кишечника, може виникнути у хворих, які отримують променеву терапію;
- токсичний — викликаний токсичним впливом на організм, може бути екзогенним і ендогенним;
- атонічний — моторика кишечника за цієї форми коліту різко знижена, у хворого виникають постійні запори; на це захворювання часто хворіють люди похилого віку;
- спастичний — у більшості випадків є функціональним захворюванням, може виникати як реакція на сильний стрес.
Симптоми коліту
Клінічні симптоми коліту багато в чому залежать від причини його виникнення та поширеності запального процесу. Хворий може зіткнутися з такими проявами захворювання:
- Розлад шлунку. За коліту може змінюватися частота акту дефекації та порушуватися фізико-хімічні властивості калових мас. Для ураження товстого кишечника характерне чергування запору та проносу. Пронос частіше виникає відразу після їжі. Після акту дефекації людину може турбувати відчуття неповного випорожнення кишечника. Можливі помилкові позиви, за яких калових мас практично немає, а виділяється лише невелика кількість газів і слизу.
- Тенезми — безрезультатні позиви до випорожнення, які супроводжуються больовими відчуттями. Часто є симптомом ураження прямої кишки.
- Метеоризм — відчуття здуття, обтяжливого розпирання живота, що виникає через посилення газоутворення в кишечнику. Метеоризм найбільш виражений у другій половині дня.
- Біль у животі. За коліту він локалізується у бічних відділах живота і клубовій області. За ураження прямої кишки біль може виникати в області промежини під час дефекації, а в разі запалення сигмовидної кишки — у лівій нижній частині живота. Больові відчуття за коліту можуть бути різноманітними: ниючі, тупі, переймоподібні, такі, що розпирають. У більшості випадків біль не пов'язаний із прийомом їжі, але має прямий зв'язок із актом дефекації. Він може виникнути до, під час або після випорожнення кишечника. Після акту дефекації больові відчуття можуть зменшуватися або припинятися.
- Кров у калі. Наявність червоної незміненої крові у фекаліях свідчить про пошкодження слизової нижніх відділів кишечника.
- Гарячкові стани, загальна слабкість, адинамія, зниження апетиту характерні для гострого коліту. Здебільшого ці симптоми виникають за вірусного або бактеріального ураження товстого кишечника.
- Додатковими симптомами, які не завжди наявні за коліту, є нудота, блювота, відрижка повітрям. Вони можуть виникнути у разі порушення моторики кишечника.
- Канцерофобія — страх захворіти на онкологічну хворобу — часто буває симптомом хронічного ураження слизової товстого кишечника.
Діагностика коліту
Для встановлення точного діагнозу лікар збирає детальний анамнез і проводить ретельний огляд пацієнта, за результатами якого призначає додаткові дослідження:
- біохімічний аналіз крові (печінкові проби, білкова фракція, електроліти та ін.);
- загальноклінічні аналізи крові та сечі;
- аналізи для виявлення гельмінтів;
- копрограма;
- бактеріологічне дослідження калу з антибіотикограмою;
- аналіз калу на дисбактеріоз;
- біопсія пошкодженої стінки кишечника;
- іригоскопія — рентгеноконтрастне дослідження товстого кишечника;
- ендоскопічні дослідження кишечника (ректороманоскопія, колоноскопія) — дозволяють візуалізувати слизову кишечника;
- ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини;
- пальцеве дослідження анального отвору — виконується для виключення геморою, новоутворень в області заднього проходу.
Методи лікування коліту
Лікування багато в чому залежить від виду, причини виникнення коліту та ступеня його тяжкості.
Коліт інфекційної природи лікують за допомогою десенсибілізуючої, антибактеріальної та дезінтоксикаційної терапії. Лікування проходить в інфекційному відділенні лікарні.
Хронічний коліт лікується амбулаторно (вдома) і вимагає госпіталізації в гастроентерологічне або проктологічне відділення тільки у періоді загострення. Одним із основних методів лікування хронічного процесу є дієтотерапія:
- харчуватися потрібно часто, невеликими порціями;
- обмежити вживання в їжу продуктів із великим вмістом клітковини;
- небажано їсти копчену, смажену, жирну, мариновану та солону їжу;
- не можна вживати здобу, солодощі, молочні продукти, шоколад;
- бажано їсти варену або приготовану на парі їжу;
- з напоїв дозволяється кисіль, неміцний чай.
Медикаментозне лікування хронічного коліту полягає у призначенні пробіотиків і еубіотиків, ферментних препаратів, спазмолітиків і нестероїдних анальгетиків, гормональних препаратів і цитостатиків, адсорбуючих засобів, вітамінів і мікроелементів.
У більшості випадків усі види колітів лікуються консервативно, але у разі запущеної форми хвороби з частими рецидивами та ускладненнями може бути призначене оперативне втручання. Суть операції полягає у видаленні ушкодженої ділянки кишечника.
Наслідки коліту
Нелікований коліт може призвести до переходу запального процесу в хронічну форму. Також він може ускладнитися такими патологічними станами:
- виразкове ураження товстого кишечника;
- кишкова непрохідність;
- стеноз кишечника;
- кишкова кровотеча;
- перфорація товстої кишки;
- перитоніт;
- формування свищів і абсцесів;
- сепсис.