Клімакс

Клініки, в яких лікують це захворювання:

Клімакс - це фізіологічний стан жіночого організму, пов'язаний з віковими гормональними змінами. Він характеризується відсутністю менструацій і неможливістю зачати та виносити вагітність. Іншими словами, клімактеричний стан — це процес переходу від репродуктивної фази організму в жінок до поступового згасання дітородних функцій. Повне настання клімаксу фіксується, коли у жінки були відсутні менструації протягом 2 років.

Причини виникнення

Основною причиною виникнення клімаксу є зміна гормонального фону. Після 30 років у жінок починає поступово знижуватися рівень естрогену — «жіночого» гормону, що призводить спочатку до порушення менструального циклу. Факторами, що сприяють виникненню менопаузи в ранньому віці, є хронічні ендокринні захворювання (наприклад, цукровий діабет), неправильний спосіб життя та надмірні фізичні навантаження, часті стреси, несприятливе навколишнє середовище і спадкова схильність. Провісниками скорого настання клімаксу є періодичні затримки менструацій, які з часом стають все тривалішими, а самі виділення - все біднішими.

Види клімаксу

Нормою вважається настання клімаксу в 45–55 років. Якщо клімактеричний період виникає раніше 40 років, цей стан називається передчасною менопаузою. Клімакс, що проявився в 40–45 років, називають раннім. Раннє настання клімаксу може бути наслідком гормональних порушень в організмі, гінекологічних патологій, ведення нездорового способу життя, а також несприятливих умов життя.

Можлива і зворотна ситуація - коли жіноча менопауза настає в 55–60 років. Цей стан називається пізнім і також не є нормою, оскільки може свідчити про серйозні гормональні порушення. Наприклад, жіночі статеві гормони можуть посилено вироблятися за наявності в організмі злоякісних новоутворень (пухлин яєчника або молочних залоз), запальних явищ в малому тазі. Пізнє настання клімаксу є серйозним приводом для звернення до лікаря і проходження обстеження. Хоча трапляються випадки спадкової схильності до запізнілого клімактерію.

Патологічним клімаксом називають клімактеричний стан, ускладнений вираженими нервово-психічними, серцево-судинними та ендокринними розладами, які погіршують якість життя жінки.

Ще один різновид — штучна, або хірургічна менопауза. Іноді для лікування міоми матки, що швидко зростає, ендометріозу, профузних маткових кровотеч або злоякісних гінекологічних пухлин потрібне хірургічне втручання з видалення матки з придатками або двостороннього видалення яєчників. У такому випадку в молодих жінок дітородного віку різко припиняється синтез необхідних для нормального функціонування організму статевих гормонів, що потребує призначення замісної гормональної терапії.

Спектр проявів клімактеричного синдрому дуже широкий, тому кожен випадок потребує індивідуальної консультації та вибору методики терапії.

Симптоми

Кожна жінка відчуває прояви клімаксу по різному. Однак є ряд початкових симптомів, які зустрічаються найбільш часто:

  • затримка менструації, мізерність виділень;
  • короткочасні припливи, відчуття жару;
  • озноб;
  • часті головні болі;
  • денні коливання температури тіла;
  • підвищений або знижений артеріальний тиск;
  • зниження лібідо;
  • підвищена пітливість;
  • порушення сну (безсоння або підвищена сонливість);
  • різкий набір або втрата ваги;
  • відчуття нестачі повітря, задишка;
  • зміна емоційного стану (слабкість, втома, депресія, проблеми з пам'яттю);
  • відчуття сухості, печіння або свербежу в піхві;
  • болісні відчуття і дискомфорт під час статевого акту;
  • прискорене сечовипускання, нетримання сечі;
  • підвищена сухість і ламкість нігтів, волосся.

Припливи при клімаксі

Припливи під час клімаксу — це найпоширеніший симптом менопаузи, з яким стикаються 75–85% жінок, що вступають у цей період. Перші епізоди можуть проявлятися за кілька років до початку менопаузи і тривати від кількох місяців до десятків років. Цей стан обумовлений зміною гормонального фону. Жіночий статевий гормон естроген впливає на центр терморегуляції, що розташований у гіпоталамусі. При нестачі цього гормону мозок отримує помилкові сигнали про перегрів організму і запускає процеси скидання надлишкового тепла: частішає серцебиття, розширюються периферичні судини, посилено працюють потовидільні залози.

Ці процеси жінка відчуває як раптовий приплив жару, що йде від обличчя до нижньої частини тулуба. Такий стан може тривати від 30 секунд до двох-трьох хвилин. Частота припливів може коливатися від декількох разів до декількох десятків разів на добу. Об'єктивно проявляється почервонінням обличчя і шиї, прискореним нерегулярним серцебиттям, після закінчення припливу на тілі виступає рясний холодний піт, за яким слідує озноб. Іноді під час припливів жінка відчуває запаморочення, нудоту, головний біль.

Існує ряд факторів, які посилюють частоту і ступінь проявів припливів. До них належать:

  • підвищена температура навколишнього середовища або перебування в безпосередній близькості до штучних джерел тепла;
  • незадовільний емоційний стан;
  • вживання гарячих напоїв, гарячої або гострої їжі;
  • куріння, надмірне вживання алкоголю, цукру або кофеїну.

Перебіг клімактеричного періоду дуже індивідуальний. Деякі жінки переносять клімакс зовсім без припливів, інші страждають від них кожного дня. Сучасна медицина дозволяє полегшити перебіг клімаксу і звести припливи до мінімуму. Для цього потрібно проконсультуватися з лікарем-гінекологом і підібрати ефективні методи лікування в конкретній ситуації.

Діагностика

Якщо жінка відчуває вищеописані симптоми, їй необхідно звернутися до гінеколога для підтвердження або спростування діагнозу клімакс. У сучасних умовах діагностика менопаузи не представляє особливої ​​складності для досвідчених фахівців. Першим етапом діагностики є лабораторне дослідження, на підставі якого лікар робить висновок. Про клімакс, що настає, свідчить знижений рівень естрадіолу, підвищені показники фолікулостимулюючого гормону в сироватці крові, збільшення рівня чоловічих статевих гормонів, низькі показники інгибіну, порушення співвідношення між гормонами ЛГ/ФСГ і естрадіол/естрон.

Існують також інструментальні дослідження, що допомагають виявити клімакс. До них належать:

  1. УЗ-дослідження органів малого таза. Дозволяє виявити зниження кількості або повне зникнення фолікулів у яєчниках, що свідчить про швидке настання менопаузи.
  2. Цитологічне дослідження мазка слизової шийки матки. Дає можливість дослідити структуру клітин слизової.
  3. Остеоденситометрія. Дозволяє визначити щільність кісткової тканини.

Методи лікування

На сьогодні в гінекології існує безліч підходів і тактик лікування клімактеричного синдрому. Найбільш популярною є гормонально-замісна терапія (ГЗТ). З її допомогою можна домогтися корекції гормонального фону і поліпшення загальної якості життя жінки. Медикаментозна терапія повинна призначатися виключно лікарем з урахуванням усіх індивідуальних особливостей організму. Загальні показання для проведення ЗГТ такі:

  • ранній або передчасний клімакс;
  • первинна аменорея або тривала вторинна аменорея;
  • штучна менопауза;
  • ризик виникнення серцево-судинних захворювань.

Ефект від ЗГТ дозволяє не тільки купірувати окремі симптоми, але і поліпшити стан центральної нервової системи, а також запобігти таким ускладненням клімаксу, як остеопороз, хвороба Альцгеймера, серцево-судинні захворювання.

Якщо прояви клімактеричного синдрому незначні або існують протипоказання до гормональних препаратів, може застосовуватися медикаментозна негормональна терапія. Зазвичай вона полягає в прийманні препаратів, що впливають на дофамінергічні рецептори. Таке симптоматичне лікування покращує самопочуття і фізичний стан жінки, допомагає нормалізувати нічний сон, зменшити кількість припливів.

У деяких випадках, як доповнення до гормональної терапії або в якості самостійного лікування можуть призначатися м'які седативні препарати, що дозволяють нормалізувати емоційний стан жінки і знизити ступінь прояву психовегетативних симптомів менопаузи (депресії, постійної внутрішньої напруженості, дратівливості, плаксивості).

У період клімаксу необхідно відмовитися від шкідливих звичок, ввести в свій розпорядок помірні фізичні навантаження, дотримуватися здорового харчування та багато відпочивати. Крім того, необхідно, як і раніше, двічі на рік відвідувати гінеколога і контролювати свій стан.

Наслідки

Якщо не зайнятися корекцією стану на ранніх етапах, клімакс може обернутися неприємними і небезпечними наслідками. Серед них:

  • дисфункціональні маткові кровотечі;
  • ризик розвитку онкологічних захворювань;
  • зниження щільності кісткової тканини, і як наслідок, розвиток остеопорозу;
  • розвиток серцево-судинних захворювань (ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, атеросклероз);
  • хвороба Альцгеймера.