Гіпертонічна хвороба

«Що таке гіпертонічна хвороба?»

Гіпертонічна хвороба - це стійке підвищення артеріального тиску, що має хронічний перебіг без очевидної причини його виникнення. Це захворювання також згадується в літературі як первинна артеріальна гіпертензія, коли діагноз ставиться тільки після виключення всіх етіологічних факторів.

Протягом усього життя рівень артеріального тиску (АТ) істотно змінюється: у немовлят складає 70/50 мм.рт.ст., до кінця першого року життя - 95/50 мм.рт.ст., в період статевого дозрівання відзначається збільшення систолічного артеріального тиску приблизно на 2 мм.рт.ст на рік, а діастолічного АТ - на 0,5-1 мм.рт.ст. на рік. З віком тиск продовжує поступово зростати переважно за рахунок систолічного тиску, тоді як діастолічний АТ може навіть зменшуватися.

Поняття норми відносне і щороку кардіологи обговорюють його, але в одному всі одностайні, що воно повинно бути менше ніж 140/90 мм.рт.ст. З огляду на вплив артеріальної гіпертензії на частоту виникнення інсульту (збільшення ризику в 7 разів у порівнянні з людьми з нормальним тиском), серцевої недостатності (у 6 разів), ішемічної хвороби серця (в 4 рази), згідно з останніми медичними протоколами всім пацієнтам з тиском, що перевищує норму, необхідне ретельне обстеження з подальшим підбором індивідуальної терапії або планом з профілактики цього захворювання.

Симптоми

На жаль, тривалий час артеріальна гіпертензія протікає безсимптомно і наявність захворювання виявляють абсолютно випадково при вимірюванні артеріального тиску. Скаргами на висоті гіпертонічного кризу послуговують головний біль, запаморочення, нудота, позиви на блювоту, миготіння мушок перед очима.

У більшості випадків пацієнти звертаються за спеціалізованою допомогою вже з ознаками ураження органів-мішеней: серця, нирок, мозку, органів зору, периферичних судин.

Діагностика

Єдиним раннім методом діагностики артеріальної гіпертензії є вимірювання артеріального тиску ртутним сфігмоманометром. При використанні інших апаратів (електронних, пружинних) необхідне щорічне калібрування. Важливо дотримуватися правильної методики вимірювання: правильне положення тіла і руки, вимір на одній і тій самій руці, кратність вимірювання (проводиться, як мінімум, двічі з інтервалом у 2-3 хвилини).

Лабораторні та інструментальні дослідження використовуються для виявлення ураження органів-мішеней, пошуку можливих причин симптоматичної гіпертонії й встановлення чинників ризику.

Згідно з міжнародними рекомендаціями в обов'язкову програму обстеження пацієнтів з гіпертонією входять:

  • загальний аналіз крові та сечі;
  • біохімічний аналіз крові (калій, натрій, креатинін, глюкоза крові натще, холестерин і його фракції);
  • електрокардіографія у 12 відведеннях;
  • ехокардіографія;
  • консультація окуліста для офтальмоскопічного дослідження очного дна;
  • консультація невролога;
  • при необхідності для виключення вторинної артеріальної гіпертензії лікарі можуть призначити УЗД судин шиї, органів черевної порожнини та нирок, магнітно-резонансну томографію (МРТ) наднирників, рентгенографію органів грудної та черевної порожнини, ангіографію, аналізи на альдостерон, ренін, метанефрини.

Лікування есенціальної артеріальної гіпертензії

Немедикаментозна терапія:

  • Дієта.
  • Активний спосіб життя.
  • Відмова від куріння.
  • Зменшення вживання алкоголю.
  • Зняття стресу (релаксація) - ароматерапія, здоровий сон, заспокійлива музика, йога, медитація, психотерапія, аутотренінг, збільшення тривалості відпочинку.

Лікарська терапія полягає в підборі правильної схеми гіпотензивних (таких, що знижують артеріальний тиск) препаратів хворим з високим і дуже високим рівнем ризику розвитку ускладнень артеріальної гіпертензії. Пацієнти з низьким рівнем ризику підлягають динамічному спостереженню у лікаря-терапевта або кардіолога для визначення необхідності призначити своєчасну терапію.

Пам'ятайте !!!!!

Кардіологічні захворювання дуже небезпечні і підступні. Не варто відкладати їх діагностику і лікування на потім, це може закінчитися розвитком небезпечних ускладнень, навіть зі смертельним результатом.

Не потрібно займатися самолікуванням. Звертайтеся до наших експертів в галузі кардіології.