Гемангіома

Гемангіома — це доброякісне новоутворення, яке виникає з ендотеліальних клітин судин різного калібру (капілярів, вен, артерій). З'являється переважно у дітей віком до року. За статистикою, близько 10% новонароджених мають на шкірі гемангіому вже за народження.

У більшості юних пацієнтів (50-70%) ця пухлина самостійно розсмоктується до п'яти-семи років. У пубертатному періоді прості гемангіоми, локалізовані на шкірі, практично повністю зникають. Лікування проводиться в ускладнених випадках, про що розповімо далі.

Причини виникнення гемангіом

Гемангіома не має однієї конкретної причини, яка б стимулювала виникнення цієї судинної пухлини у дітей. Ясно тільки те, що на етапі формування судинної системи зародка відбувається збій, який запускається низкою негативних факторів, що впливають на організм матері під час вагітності.

  • Вірусні інфекції. Доведено, що віруси легко впроваджуються в клітини людського організму та вбудовують туди свій генетичний матеріал (ДНК або РНК), що призводить до загибелі або проліферації клітин, порушення структури їх органел. Тому якщо жінка часто хворіє на респіраторні захворювання у першому триместрі вагітності, коли відбувається закладка всіх органів у плода, можливе формування вродженої аномалії розвитку судин.
  • Гормональна регуляція також відіграє важливу роль. За недостатності естрогенів, прогестерону та хоріонічного гонадотропіну існує ризик появи патології судинної стінки.
  • Хімічна інтоксикація (вживання алкоголю, паління, контакт із токсичними речовинами під час вагітності).
  • Спадковість. Якщо у батьків дитини або кровних родичів були схожі проблеми, ймовірність появи гемангіоми у новонародженого підвищується.

Види гемангіом

Гемангіома у дітей поділяється на два види залежно від часу маніфестації:

  • Вроджена. Формується на етапі внутрішньоутробного розвитку.
  • Дитяча. З’являється вже після народження.

Клінічна класифікація гемангіом

Гемангіому класифікують залежно від структури, розташування та виду судин, з яких вона виникла.

За локалізацією судинного розростання виділяють такі варіанти:

  • Шкірна – виникає у верхньому шарі шкіри. У маленьких дітей частіше зустрічається на голові, в області шиї, очей, носа. У дорослих ця гемангіома може спостерігатися на нозі, руці, інших частинах тіла.
  • Слизова – судинні розростання розташовані на слизовій оболонці статевих органів, язика, губ, повік.
  • Внутрішня гемангіома – найнебезпечніший варіант. Вона формується з судинної сітки паренхіматозних органів: наднирників, печінки, нирок, селезінки, головного мозку, статевих залоз.
  • Гемангіома скелетно-м'язової системи переважно вражає тіла хребців у поперековому та шийному відділах хребта, рідше – пласкі кістки черепа, таза.

За гістологічною структурою гемангіоми розділяють на:

  • Проста гемангіома. Це пухлина з пласкою або бугристо-вузловою поверхнею, чіткими межами, розташована виключно на шкірі. Має червонуватий або синюшний відтінок. При натисканні блідне, потім швидко наповнюється кров'ю, за короткий проміжок часу відновлюючи свій вигляд, колір, контури. Утворюється проста гемангіома з капілярів.
  • Кавернозна гемангіома – підшкірна пухлина, яка має м'яку консистенцію, горбисту поверхню та формується з артерій або вен. Морфологічно являє собою сукупність судинних порожнин (каверн) різних форм і розмірів, заповнених кров'ю. За локалізації у підшкірній клітковині така гемангіома виступає над поверхнею шкіри, має синювато-багряний колір. При натисканні кавернозна гемангіома спадається та блідне. Під час кашлю, крику або плачу дитини відбувається приплив крові у каверни, внаслідок чого пухлина різко збільшується в розмірах, змінює колір. Кавернозна гемангіома також може виникати з епітелію судин добре васкуляризованих внутрішніх органів: печінки, селезінки, головного мозку, нирок, легенів.
  • Комбінована гемангіома одночасно поєднує в собі ознаки кавернозної та простої судинної пухлини. Клінічні симптоми будуть залежати від домінування капілярного або кавернозного компонента.

Розрізняють одиничну та множинну гемангіому. Останній варіант має вигляд простих точкових судинних розростань, які з часом можуть злитися в одне велике утворення.

Симптоми гемангіом

Клінічні ознаки зовнішньої гемангіоми визначаються візуально та на дотик. Найчастіше батьки виявляють судинне розростання на обличчі, повіці, шиї або лобі. Рідше знаходять на нозі, губі, животі або промежині дитини.

Гемангіома має різноманітну колірну палітру залежно від структури судинної стінки та може бути червоною, синюшною або навіть фіолетовою. Якщо вона розташована глибоко в жировій клітковині, то шкіра над утворенням може не змінюватися.

При натисканні на поверхневу гемангіому відбувається її сплощення, оскільки кров під тиском відступає. Також змінюється колір, судинне новоутворення блідне, а потім повертає собі колишній відтінок. Важливим елементом огляду є виявлення температурної асиметрії: якщо прикласти одну долоню на пухлину, а другу на вільну ділянку тіла, то визначається неоднаковість температури. З боку розростання вона буде вища, оскільки кров наповнює гемангіому.

Симптоматика внутрішніх гемангіом надзвичайно складна, оскільки за маленьких розмірів пухлини клінічні прояви тривалий час можуть бути повністю відсутніми та з'являтися лише за значної проліферації судин, коли порушується функція паренхіматозних органів, або за розриву судинної стінки утворення.

Діагностика гемангіом

У багатьох випадках діагностика зовнішньої гемангіоми не становить труднощів, оскільки шкірна або підшкірна пухлина виявляється вже під час першого огляду. Можна провести порівняльну термометрію, щоб об'єктивно оцінити температуру на ділянці пухлини та інших зонах тіла.

Внутрішня локалізація утворення становить певні труднощі, тому тут необхідно застосовувати інструментальну діагностику.

Рентгенографія. Сама по собі малоефективна, тому її проводять після прицільного введення контрастної речовини, за допомогою якої вдається детально розгледіти структуру судини та її розташування. Ця методика називається ангіографія.

УЗ-дослідження — це зручний і нешкідливий спосіб діагностувати гемангіому. Ультразвукові хвилі не шкодять дитині, а за допомогою сучасних апаратів пухлина чітко візуалізується. Доплерівське дослідження дозволяє оцінити швидкість кровотоку в ураженій ділянці.

Якщо є підозра на злоякісну природу пухлини або вона проростає в сусідні органи, проводять МРТ або КТ-дослідження. Сучасні променеві методи візуалізації дозволяють отримати пошарове зображення судинної стінки гемангіоми в різних анатомічних проекціях і надають лікарю достатню кількість інформації.

Методи лікування гемангіом

Здебільшого проста гемангіома не вимагає жодних активних дій, оскільки здатна регресувати самостійно до десяти років. Але якщо судинна пухлина зачіпає внутрішні органи, заважає їхньому нормальному функціонуванню або швидко росте, маючи тенденцію до малігнізації (переходу в злоякісний процес), тут потрібне активне лікування та динамічне спостереження за розростанням.

Медикаментозне лікування

Існують дослідження, які демонструють ефективність деяких препаратів, наприклад, блокаторів бета-адренорецепторів.

Оперативне втручання

Якщо гемангіома виростає з паренхіматозних органів, руйнує тіла хребців, тисне на прилеглі органи, швидко збільшується в розмірах, розташована поблизу очей, вух, генітальної області, то в таких випадках проводиться оперативне втручання. За можливості, перевага віддається малоінвазивним методикам із використанням лапароскопічної апаратури.

Часто хірургічна операція не може бути проведена через подальший косметичний дефект або технічні труднощі. У таких ситуаціях використовується близькофокусна рентгенотерапія – променевий вплив на пухлину. Прицільні гамма-промені знищують клітини новоутворення, здійснюючи мінімальний вплив на прилеглі органи. Але у цього методу існують вікові обмеження – рентгенотерапія проводиться тільки після 6 місяців.

Прогресивні методи

Сучасна медицина має цілий арсенал методик, за допомогою яких поверхневі гемангіоми видаляються радикально та майже безболісно:

  • Електрокоагуляція. Застосовується з метою деструкції невеликих точкових утворень розміром до п'яти міліметрів. На тканину пухлини впливає електричний струм, і вона відмирає, утворюючи кірку. Після процедури ділянка швидко гоїться.
  • Вплив лазером. Залежно від глибини росту гемангіоми підбирається лазерний імпульс відповідної інтенсивності. Принцип дії схожий на електрокоагуляцію. Точковий вплив високої температури призводить до згортання крові та відмирання пухлинних клітин.
  • Кріодеструкція. Новий метод видалення гемангіоми за допомогою критично низьких температур. Ділянку судинного розростання локально обробляють рідким азотом, після чого утворюється міхур, з'являється кірка, і через два тижні пухлина зникає.
  • Склерозуюча терапія. При лікуванні маленьких кавернозних гемангіом на обличчі успішно застосовують склерозуючі препарати, які викликають всередині судин асептичне запалення з подальшим тромбозом просвіту, спаданням стінок артерій і вен.

Наслідки гемангіом

За швидкого росту гемангіоми та відсутності адекватного лікування виникають небезпечні ускладнення. Завжди існує ймовірність малігнізації.Це процес переходу доброякісної пухлини в рак, коли клітини не просто інтенсивно ростуть, але також змінюють свою структуру, поширюючись по всьому організму.

Внутрішня гемангіома великих розмірів порушує роботу органів,викликаючи печінкову, дихальну або ниркову недостатність. Без її видалення існує високий ризик для життя та здоров'я дитини.

Поверхневі утворення можуть бути схильні до виразкування та некрозу. Клітини відмирають, а пухлина стає воротами для інфекції. При цьому може спостерігатися нагноєння рани, що може призвести до виникнення сепсису – бактеріального зараження крові.

Якщо велика гемангіома розташована в опорно-руховій системі, вона може призвести до руйнування кісток, виникнення сколіозу, вираженого больового синдрому. Щоб попередити інвалідизацію дитини, необхідно терміново робити операцію.

Усіх перерахованих вище наслідків легко можна уникнути, якщо вчасно записатися до лікаря та провести комплексне обстеження. У клініці Into-Sana Ваша дитина буде перебувати під патронажем досвідчених фахівців, які збережуть її здоров'я та виберуть найкращий метод терапії. Не займайтеся самолікуванням, зверніться по якісну медичну допомогу в разі виникнення будь-яких симптомів хвороби.