Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

Більшість з нас коли-небудь відчували печію, відчуття дискомфорту, біль за грудиною або відрижку кислим, але не всі надавали великого значення цим симптомам. Але ж часто при затяжному перебігу цієї хвороби виникають важкі ускладнення. Саме тому все більше вчених звертають увагу на таке захворювання, як гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ).

За даними статистики, в Європі понад 50 млн. населення відзначають у себе схожі симптоми. За останні роки ГЕРХ за частотою виникнення значно перевершує інші гастроентерологічні захворювання, наприклад виразкову хворобу дванадцятипалої кишки і шлунку, і претендує на звання «хвороба ХХІ століття».

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) - це хронічне захворювання, обумовлене порушенням моторно-евакуаторної функції гастроезофагеальної зони і повторним закиданням (рефлюксом) в стравохід шлункового або дуоденального вмісту, що призводить до пошкодження слизової оболонки дистального відділу стравоходу і розвитку ускладнень.

Причини ГЕРХ

До причин виникнення цього стану вчені відносять: недостатність замикального механізму стравохідного сфінктера; підвищення внутрішньочеревного тиску, яке може виникати під час вагітності, асциту та ін.; надмірні фізичні навантаження; переїдання і швидкий прийом їжі; стреси; цукровий діабет. Також варто відзначити провокуючі фактори, серед яких вживання алкоголю і куріння.

Симптоми ГЕРХ

Розбираючи симптоми ГЕРХ, необхідно відзначити їхню велику варіабельність. У цьому і полягає складність первинної діагностики цієї хвороби. Найчастіше спостерігається: печія, вона може проявлятися відразу після прийому їжі або в певному положенні тіла. Відрижка повітрям, кислим або відчуття кислого в роті відбувається внаслідок ретроградного закидання шлункового вмісту. Загрудинний біль - може нагадувати біль при стенокардії, але в основному залежить від прийому їжі, посилюється в горизонтальному положенні, розрізняється за інтенсивністю і характером. Ще однією скаргою може бути утруднене проходження їжі по стравоходу (дисфагія), яке супроводжується неприємними або болісними відчуттями.

У деяких випадках можуть приєднуватися і, здавалося б, не пов'язані між собою хвороби або симптоми - першіння в горлі, осиплість голосу, сухий кашель, хронічний фарингіт, що не піддається лікуванню, карієс, стоматит. Ці прояви можуть проявлятися в зв'язку з прогресією хвороби або тривалістю її перебігу. Відбувається це тому, що кислий вміст шлунку, особливо в положенні лежачи, часто закидається в стравохід і може досягати гортані, трахеї і бронхів, викликаючи запальні процеси.

Діагностика ГЕРХ

Для встановлення заключного діагнозу використовуються такі методи діагностики ГЕРХ:

  1. Езофагоскопія з прицільною біопсією слизової оболонки - метод дозволяє підтвердити рефлюкс, діагностувати стравохід Баррета.
  2. Рентгенографія стравоходу (з використанням контрастної речовини) - особливо ефективна для виявлення діафрагмальної грижі, дивертикулів або поліпів.
  3. Внутрішньостравохідна рН-метрія - дає можливість оцінити частоту, інтенсивність і вираженість рефлюксу.
  4. Тест з інгібітором протонного насоса (ІПН) - пацієнтові призначають препарат з групи ІПН, за 7 днів клінічна симптоматика повинна зменшитися або повністю зникнути.
  5. Манометрія верхнього відділу стравоходу - визначення тиску, стану моторики стравоходу і його сфінктерів.

Лікування ГЕРХ

Для лікування ГЕРХ в першу чергу необхідно дотримуватися певного режиму, змінити спосіб життя: після прийому їжі протягом 30-60 хвилин не приймати горизонтального положення тіла; спати з піднятою головою; уникати тісного одягу (тугих ременів, поясів); останній прийом їжі необхідно здійснити за 3-4 години до сну; відмова від алкоголю і куріння.

Серед медикаментозного лікування призначають:

  1. ІПН і блокатори Н2-гістамінових рецепторів (зменшення виділення соляної кислоти, попередження ускладнень).
  2. Антациди (нейтралізація кислого вмісту шлунка).
  3. Прокінетики (нормалізація моторики, підвищення тонусу нижнього стравохідного сфінктера).

Важливо розуміти, що відрижка або печія, звичайно, можуть час від часу з'являтися у будь-якої людини. Але якщо Ви помічаєте появу перерахованих вище симптомів частіше, ніж 2 рази на тиждень протягом 2 місяців - не зволікайте, зверніться по кваліфіковану допомогу, не варто відкладати «на потім» і займатися тривалим і безрезультатним самолікуванням.