Аденома простати

Це захворювання вважається найпоширенішим серед чоловіків похилого віку. За даними статистики - 50% чоловіків у віці 40 - 50 років звертаються по медичну допомогу в зв'язку з проявом симптомів аденоми простати. Фіксуються й випадки більш раннього виникнення захворювання. Наявність цього процесу дуже сильно ускладнює звичний плин життя чоловіків, як соціальний його аспект, так і сексуальний. Хоча аденома - доброякісний процес, дуже важливо вчасно звертатися до лікаря і не запускати хворобу, оскільки вона може малігнізуватися (стати злоякісної).

Аденома простати (аденома передміхурової залози, доброякісна гіперплазія передміхурової залози, периуретральна аденома, аденоматозна дисгормональна простатопатія) - гістологічний діагноз, що характеризується проліферацією клітин залозистого епітелію або стромальної частини простати. Передміхурова залоза - орган чоловічої сечостатевої системи, в нормі розміром з волоський горіх. Розташована залоза спереду від прямої кишки і позаду (дистально) від сечового міхура. Через неї проходить сечівник. Орган покритий капсулою, має залозисту і стромальну частини. Передміхурова залоза підтримує сперматогенез в звивистих сім'яних канальцях яєчок і забезпечує транспортування сперматозоїдів по сім'явивідній протоці і сім'явиверження.

Етіологія

Точну причину цього захворювання ніхто назвати не може. Є маса припущень, які мають право на існування.

Вченими підтверджений чинник спадковості: у чоловіків, батьки яких страждали на аденому простати, це захворювання спостерігається значно частіше.

Згідно зі статистикою, серед 100% хворих пацієнтів - 60% ведуть сидячий спосіб життя.

Найбільш науково обґрунтованою є теорія корелятивної дисфункції статевих залоз: порушення з віком балансу між гормонами (андрогенами і естрогенами), зменшенням кількості тестостерону і утворенням більш активного дигідротестостерону (теж виробляється в яєчках), який, власне, і веде до гіперплазії передміхурової залози.

Патогенез

У зв'язку з віком виділення тестостерону яєчками і корою наднирників зменшується, а утворюється більш активний метаболіт дигідротестостерон.

Дигідротестостерон не має системної дії, для нього характерна локальна дія на андрогенні рецептори в ядрах клітин передміхурової залози, внаслідок чого клітини безконтрольно розростаються, і утворюються аденоматозні вузли, які, в залежності від їх локалізації, безпосередньо здавлюють насінні протоки, сечовипускальний канал (уретру).

Також спостерігається дія на альфа-1-адренорецептори, що розташовані в гладких м'язах навколо уретри, в шийці сечового міхура. Стимуляція альфа-1-адренорецепторів призводить до підвищення тонусу гладком'язової мускулатури навколо перелічених вище структур.

Обидва механізми - здавлення уретри безпосередньо аденоматозними вузлами, спазм гладком'язової мускулатури навколо простатичної частини уретри, навколо шийки сечового міхура - ведуть до звуження просвіту сечівника і затримки сечі в сечовому міхурі.

У відповідь на постійну затримку сечі стінки тіла сечового міхура ущільнюються, таким чином, збільшується його скорочувальна сила навіть при мінімальній кількості сечі, що скопилася. Тому і виникають симптоми частого сечовипускання невеликими порціями.

При відсутності правильного лікування і прогресуванні процесу, відбувається закид залишкової сечі (рефлюкс) до чашечно-мискової системи нирок, що може призвести до пієлонефриту.

Варто відзначити, що при аденомі простати порушуються сексуальні функції чоловіків. У нормі передміхурова залоза виділяє слаболужний секрет, із якого на 70% складається сперма, і перешкоджає ретроградній еякуляції (зворотному відтоку сперми). При аденомі простати всі ці процеси порушуються.

Класифікація захворювання

Існує кілька класифікацій аденоми простати.

  1. За типом тканини аденоми, виявленої під час гістологічного дослідження:
    • залозиста форма;
    • міоматозна форма;
    • фіброзна форма;
    • змішана.
  2. За розташуванням і напрямком росту пухлини:
    • підміхурова форма
    • внутрішньоміхурова форма
    • ретротригональна форма
  3. За розміром / обсягом гіперплазії:
    • мала аденома - до 25 см3;
    • середня аденома - 26-80 см3;
    • велика - 80-250 см3;
    • гігантська - понад 250 см3.
  4. За стадіями розвитку хвороби за клінічним перебігом:
    • перша - стадія компенсації;
    • друга - стадія субкомпенсації;
    • стадія декомпенсації.

Клінічна картина

На самому початку захворювання чоловіка можуть турбувати неприємні відчуття в області промежини, внизу живота, в прямій кишці. Можуть з'являтися незначні порушення сечовипускання і передчасне сім'явиверження.

З прогресуванням хвороби, наростають і симптоми, які вона викликає. Чоловіка починає турбувати часте сечовипускання. Спочатку вночі, а потім і вдень, особливо після тривалого сидіння або після пробудження. Струмінь сечі стає переривчастим, позиви до сечовипускання - частими. У сечовому міхурі поступово накопичується залишкова сеча, що може призвести до гострої затримки сечі.

Більшість чоловіків звикають до нового способу життя: частих походів у туалет, порушень статевого життя і не звертаються по медичну допомогу. А даремно. Сечовий міхур з часом перерозтягується, накопичує до 2 літрів залишкової сечі, що призводить до мимовільного витікання сечі по краплях. Також розвивається ниркова недостатність, у зв'язку з закидом сечі назад у нирки. Погіршується загальний стан: починає турбувати загальне нездужання, слабкість, нудота, запори.

Ускладнення

Найбільш поширеним ускладненням аденоми простати є гостра затримка сечі. Цей невідкладний стан може розвинутися на будь-якій стадії хвороби. Спровокувати його може переохолодження, вимушена затримка сечовипускання (тобто, відсутність можливості випорожнитися), вживання алкоголю (особливо пива), перевтома. Проявляється болісними позивами до сечовипускання, які переходять в гострий біль в промежині, внизу живота, спині. Для лікування цього стану необхідно якомога швидше звернутися по медичну допомогу. Сечовий міхур зпорожнюється шляхом катетеризації або, якщо таке неможливо, проведенням цистостомії (через штучний отвір в сечовому міхурі).

Оскільки залишкова сеча є хорошим середовищем для життя бактерій, розвиваються інфекційно-запальні захворювання сечового тракту.

Діагностика

Приводом для діагностики служать скарги пацієнта. Дуже важливим, обов'язковим є пальцеве ректальне дослідження передміхурової залози, яке дозволяє визначити приблизні розміри, консистенцію, характер змін органу, пальпувати аденоматозні вузли.

  1. Лабораторна діагностика.
    • З лабораторних методів дослідження показовими можуть бути біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі.
    • Біохімічний аналіз крові, а саме креатинін - відображає ступінь ураження нирок і їх здатність до детоксикації організму.
    • Загальний аналіз сечі дає уявлення про наявність або відсутність інфекції, про функціонування ниркової паренхіми.
    • Простатичний специфічний антиген (PSA) допоможе диференціювати доброякісну аденому і рак простати.
  2. Інструментальна діагностика.

Дуже важливими є інструментальні методи досліджень:

  • рентгенологічне дослідження - екскреторна урографія - допомагає оцінити стан нирок, сечоводів, визначити рефлюкс, наявність або відсутність каменів і дивертикулів;
  • ультразвукове дослідження - дає можливість визначити розмір передміхурової залози, структуру її паренхіми (наявність вузлів), наявність і об’єм залишкової сечі, стан стінок сечового міхура, чашечно-мискової системи і паренхіми нирок;
  • урофлоуметрія - вимірювання швидкості потоку сечі.

Лікування

При аденомі простати ніякого особливого режиму не передбачається. Дієта призначається при наявності ускладнень (пієлонефрит, хронічна ниркова недостатність).

1) Медикаментозне.

Початкові стадії захворювання можливо призупинити медикаментозно. Ліки призначає лікар тільки після комплексу обстежень.

Застосовують такі групи препаратів:

  • альфа-1-адреноблокатори - перешкоджають спазму гладкої мускулатури навколо уретри і шийки сечового міхура;
  • інгібітори 5-альфа-редуктази - перешкоджають синтезу дигідротестостерону - основної причини виникнення захворювання.

2) Хірургічне лікування.

При своєчасному виявленні аденоми можливі малоінвазивні хірургічні методи лікування (видалення частини простати через сечовипускальний канал за допомогою ендоскопічної техніки):

  • трансуретральна простатектомія;
  • лазерне лікування - «золотий стандарт»;
  • балонна дилатація передміхурової залози;
  • стентування звужених областей;
  • термотерапія або мікрохвильова коагуляція простати;
  • трансуретральна голчаста абляція.

У певних випадках можлива відкрита простатектомія.

Профілактика

Первинна - своєчасне лікування запальних захворювань сечостатевого тракту; рухливий спосіб життя; підтримка нормального гормонального фону, дотримання здорового способу життя; раз на рік - відвідування уролога.

Вторинна - не запускати вже сформовану хворобу; постійний лабораторний та інструментальний контроль, диспансеризація у лікаря-уролога.