Рак шийки матки: міфи та реальність.

Щоденно в Україні 6 жінок помирає від цієї хвороби. Багато це чи мало? У масштабах багатомільйонної країни наче і небагато, але, якщо уявити собі, що вони чиїсь матері, сестри, доньки…. То це дуже багато. За кожним випадком захворювання стоїть своя хвилююча історія… Їх розповідає провідний акушер-гінеколог нашого медичного центру Into-Sana кандидат медичних наук, асистент кафедри поліклінічної підготовки та сімейної медицини; НМУ ім. Богомольця. Тетяна Олексіївна Попова.

Наталія, 42 роки. Успішний адвокат. Одна виховує доньку 19 років. Робота займає майже увесь її час, до лікаря сходити немає часу та і навіщо? Нічого її не турбує. У гінеколога не була більше п’яти років. Одного дня сталася кровотеча. Тож таки довелося сходити до лікаря. А діагноз був невтішний – неоперабельний рак шийки матки. Радикальне лікування, на жаль, уже не можливе. 8 місяців страждань і Наталії вже немає з нами…

Юлія, 32 роки. Народила донечку три роки тому. Нарешті з’явився час, щоб сходити до лікаря. Та і привід знайшовся – вони із чоловіком вирішили запланувати ще одну дитину.На огляді, як грім серед ясного неба, прозвучав страшний діагноз – рак шийки матки! Вона знала до вагітності про те, що у неї дісплазія, проте не прислухалася до порад лікарів щодо лікування. А хвороба за 4 роки прогресувала! Слава Богу, що виявили рак на такій стадії та операція була ще можливою. На щастя, Юлія буде жити і виховувати свою доньку. Але через операцію уже ніколи не матиме дітей…

Ці історії з одного боку трагічні, але з іншого – це ілюстрація неуваги та байдужості до свого здоров’я. Патологія шийки матки майже завжди помітна неозброєним оком. Відтак, її можна побачити і почати лікувати ще до того, як вона стала раком. Частіше за все починається з ерозії. І помилково більшість жінок вважає, що ерозія – це просто рана, яку потрібно підлікувати і вона заживе. Саме через це хибне уявлення більшість починає використовувати різні свічі, тампони, мазі в надії на те, що таке лікування допоможе. Тому хочу пояснити: ерозія – це не рана, це просто ситуація, коли шийка матки вкрита «неправильною» слизовою оболонкою, тобто на її поверхню виходить слизова, яка повинна знаходитися всередині шийкового каналу.

Важливо знати те, що ерозія буває дородова (яка виникає в разі гормональних порушень) і післяродова (травматична). Якщо мова йде про дородову ерозію, то майже завжди лікар обирає тактику спостереження за пацієнтом – щорічна кольпоскопія (огляд шийки матки у спеціальний мікроскоп) та цитологічний мазок. Цього достатньо для того, щоб не пропустити ніяких «страшних» наслідків. Якщо ж мова йде про травматичну післяродову ерозію, то частіше за все лікар порадить такій хворій «припікання». Залежно від клінічної ситуації та наявності обладнання лікар може запропонувати різні варіанти лікування: від діатермокоагуляції і кріодеструкції до більш сучасних і безпечних методів (лазерної вапоризації та радіохвильового лікування). Після «припікання» на шийці матки виникає ранка, яка потім заживає. Після цього жінка виліковується.

Проте, якщо пацієнтка ніяк не лікується, може розвинутися дисплазія. Під впливом різних негативних факторів епітелій, який вкриває ерозію, видозмінюється і набуває деяких ознак пухлинного росту. Лікар бачить ці зміни при кольпоскопії. Також їх показує і мазок. Частіше за все причиною дисплазії є високоонкогенні штами папіломавируса людини(ВПЛ)– це така інфекція, яка передається статевим шляхом. Чоловіки, які переносять інфекцію, ніяк від неї не страждають. Презерватив через те, що вірус дуже маленький, від цієї інфекції не захищає. Потрапивши до епітелію шийки матки, вірус починає розмножуватися і перетворювати ерозію у дисплазію, а її потім – на рак. Це справа не одного дня. Процес проходить певні стадії розвитку: спочатку легка дисплазія, потім – помірна, а потім важка і лише потім - рак. Тому, якщо лікар поставив діагноз дисплазії, необхідність її лікування стосується усіх жінок: як тих, які народжували, так і тих, які ще не стали мамами. За лікування потрібно братися негайно!

Хочу наголосити на тому, що небезпека захворювання шийки матки у тому, що вона практично ніяк не турбує жінок. Перші скарги з’являються лише тоді, коли дисплазія перетворюється на рак. Але із цими скаргами іти до лікаря інколи буває вже запізно…

Анна, 21 рік. Їй у житті вже довелося пережити трагедію: на руках у дівчини померла від раку шийки матки її мама. Анна – донька Наталії, історію якої я повідала вам на початку статті, обрала для себе інший шлях: вона регулярно ходить до лікаря і прийняла рішення зробити щеплення від раку.

Євгенія, 38 років. Вона дисциплінована людина і ставиться до свого здоров’я дуже ретельно. Регулярно відвідує гінеколога, а про вакцину дізналася з Інтернету, запитавши коментаря у свого лікаря. Після цього зробила щеплення не лише собі, а і своїм двом донькам 16 та 12 років.

Актуально

Окремо слід зупинитися на вірусі папіломи людини(ВПЛ). Інфекційна природа раку шийки матки доведена і саме за це відкриття німецький професор Харальд цур Хаузен отримав Нобелевську премію в області медицини і фізіології у 2008 року. І саме завдяки інфекційній природі цього раку у нас з’явилася можливість його профілактики. Справа у тому, що більш, ніж 70% жінок, яким виставлено цей діагноз, є носіями 16-18 штамів ВПЛ. Ці віруси є найагресивнішими із усіх високоонкогенних. На сьогодні закордонні вчені розробили спеціальну вакцину проти 16-18 штамів папіломавірусу. Ця вакцина допомагає попередити три випадки раку шийки матки із чотирьох, які можуть виникнути. Ось уже півтора року вона наявна в Україні і українські жінки, так само як і закордонні мають можливість щеплення. Вакцинація – це 3 уколи, які проводять протягом 6-ти місяців: спочатку перший, потім через 1 місяць другий, а через 6 місяців - третій. Це дає стійкий захист від небезпечної інфекції протягом життя. Кому ж потрібне щеплення? Простіше спочатку згадати тих жінок, яким немає ніякого сенсу це робити, адже вірус у них вже викликав страшні наслідки – рак шийки матки і важку дисплазію. Іншим жінкам щеплення потрібно робити. «Ідеальні» пацієнтки для цієї вакцинації – дівчата до початку статевого життя. Для них немає необхідності проводити перед вакцинацією якісь додаткові обстеження. Потрібно лише їхнє бажання. Інші ж жінки можуть робити вакцинацію, порадившись перед цим із лікарем. Також можна і необхідно вакцинуватися жінкам, які уже заразилися вірусом папіломи.

Враховуючи все вищесказане, ще раз хочеться наголосити на важливості постійних оглядів у лікаря-гінеколога. Фахівці нашої клініки допоможуть вам у цьому. Потрібно лише звернутися до них. І пам’ятайте, що ваше життя і здоров’я залежить лише від вашої відповідальності і професійної допомоги лікарів!