Проблема, про яку не говорять вголос: опущення геніталій
Опущення і випадання внутрішніх статевих органів називають пролапсом геніталій. Існує загальноприйнята думка, що пролапс геніталій — хвороба літніх людей.
Серед жінок у віці до 35 років ця патологія має місце у кожної десятої, у віці від 35 до 45 років вона є у кожної четвертої, а після 50 років діагностується у кожної третьої жінки.
Що відчуває жінка при опущенні внутрішніх статевих органів?
Захворювання часто починається в репродуктивному віці і завжди носить прогресуючий характер.
На початкових стадіях опущення з'являється дискомфорт під час інтимної близькості, що супроводжується потраплянням повітря в піхву і появою «ляскаючого» звуку, зміна менструальної функції по типу болісних і рясних менструацій. Жінка може відчувати тягнучі болі внизу живота і в області попереку, які не пов'язані з менструальним циклом.
Надалі, при прогресуванні опущення з'являється відчуття чужорідного тіла в піхві, під час гігієнічних процедур жінка сама пальпує опущені органи в області вульви. Порушується сексуальна активність у зв'язку зі змінами, які видно не тільки гінекологу.
До анатомічних змін у більшості випадків приєднуються функціональні розлади суміжних органів. Це, перш за все, порушення сечовипускання, які проявляються у вигляді частого, утрудненого сечовипускання аж до епізодів гострої затримки. З'являється відчуття неповного випорожнення сечового міхура. Крім розладів сечовипускання може турбувати дисфункція ампули прямої кишки, яка проявляється запорами.
У міру розвитку процесу поглиблюються і функціональні порушення, які часто не тільки викликають фізичні страждання, але і роблять жінку частково або повністю непрацездатною. При виражених ступенях опущень статевих органів жінка відчуває наявність грижового мішка зовні. Цей грижовий мішок містить внутрішні статеві органи — матку, стінки піхви, сечовий міхур і петлі кишечника. З опущенням сечового міхура розвивається застій у сечовидільній системі і, як наслідок, — інфікування спочатку нижніх її відділів, а потім і нирок. Урологічні ускладнення відзначаються практично у кожної другої пацієнтки.
Досить часто при повному випаданні статевих органів розвиваються проктологічні ускладнення. Найбільш часті з них — запори. Обтяжливим проявом хвороби є нетримання газів і калу. Якщо петлі кишечника, які розташовані в грижовому мішку, ущемляються, то виникає таке грізне ускладнення, як кишкова непрохідність.
Причини появи цього захворювання
Найчастішим пусковим механізмом розвитку пролапсу є пошкодження тазового дна будь-якого генезу: важкі пологи великим плодом, часті пологи, важка фізична праця.
До основних чинників, що сприяють розвитку опущення органів малого таза, відносять дисплазію сполучної тканини, зниження рівня жіночих статевих гормонів, порушення процесів мікроциркуляції крові в малому тазі.
Хотілося б зупинитися на дисплазії, оскільки термін знайомий тільки людям з медичною освітою. Дисплазія сполучної тканини — це дефект волокнистих структур і основної речовини сполучної тканини. Ця патологія обумовлена генетично. Тому часто за наявності пролапсу геніталій факт пошкодження тазового дна може бути відсутнім.
Лікування
Лікування пролапсу геніталій має комплексний характер і визначається індивідуально після обстеження жінки.
Консервативне лікування рекомендоване при неускладнених формах початкових стадій пролапсу тазових органів. Лікування спрямоване на зміцнення м'язів тазового дна за допомогою лікувальної фізкультури, наприклад, за Атарбековим. Сучасна медицина пропонує додатково до лікувальної фізкультури вагінальні кульки «Колпексін», вагінальні аплікатори для електростимуляції м'язів тазового дна. Також можуть призначатися медикаментозні препарати, що покращують мікроциркуляцію, нормалізують гормональний фон.
Важливо також змінити умови життя і праці, якщо вони сприяли розвитку пролапсу, лікувати екстрагенітальні захворювання, що впливають на формування генітальної грижі.
Хірургічне лікування
При виражених ступенях опущень і випаданні статевих органів, а також при ускладненій формі пролапсу рекомендоване оперативне лікування.
Мета хірургічного лікування — не тільки усунення порушення анатомічного положення матки і стінок піхви, але і корекція розладів сечового міхура і прямої кишки.
Операція з лікування пролапсу геніталій, зазвичай, переноситься легко, оскільки є мінімально травматичною. Протягом трьох-чотирьох днів після хірургічного втручання рекомендовано залишатися в стаціонарі.
Усі симптоми пролапсу геніталій зникають протягом п'яти днів після проведеної операції. Крім цього, у період реабілітації пацієнтці призначається медикаментозне лікування, що містить у собі протизапальні ліки, терапію, спрямовану на поліпшення мікроциркуляції. Після виписки кожна пацієнтка отримує від лікаря докладну інструкцію щодо дій у відновлювальний період.
Дорогі жінки, не потрібно миритися з проблемами, пристосовуватися до незручностей, терпіти та страждати. Опущення геніталій успішно усувається. Ми точно зможемо вам допомогти!
