Під прицілом рентгенівських променів

У багатьох українців роками формується чіткий стереотип, що профілактичний огляд – це скоріш формальність, нав’язана певними організаціями або самими ж лікарями. Дійсно, без медичної книжки на деякі роботи влаштуватися не вдасться, тому «правдами - неправдами» краще медогляд пройти. Але якщо ніхто не вимагає, то і профілактику ми робити не поспішаємо. На жаль, це так!

Цікавий приклад масової профілактики населення, стався декілька років тому під час епідемії грипу, коли всі були налякані смертельною загрозою. Тисячі людей при найменшій підозрі у себе небезпечного вірусу йшли до лікарні, і, щоб виключити ймовірність пневмонії, робили профілактичний рентген. Саме завдяки цьому обстеженню були виявлені сотні випадків туберкульозу легень.

Після цього виникає резонне питання: як донести і достукатися до кожного, що окрім епідемії грипу – в країні реальна щорічна епідемія туберкульозу. І захиститись від зараження марлевою пов’язкою та маззю в ніс – неможливо. І що смертність від туберкульозу вища, за смертність від грипу – просто в рази…

Туберкульоз вважається хворобою бідних країн, та це не означає, що тільки для них він являє загрозу. Просто найчастіше саме люди с низьким соціально-матеріальним становищем мають також низький рівень свідомості і зовсім не дбають про особисте здоров’я – хворіють і стають джерелами поширення інфекції серед всього населення країни.

В сучасному Києві, Одесі, Львові (я не кажу вже про маленькі міста) багато соціально неблагополучних людей, громадянин без постійного місця проживання і деякі з них хворіють відкритою формою туберкульозу. Відповідно, при їх кашлі на вулиці та транспорті, мікобактерії туберкульозу виділяються в зовнішнє середовище разом з мокротою, висихають і піднімаються в повітря, яким ми всі дихаємо.

Висновок простий – у будь-якої соціально благополучної людини, на жаль, навіть якщо вона не користується громадським транспортом, є шанс захворіти туберкульозом. Залежить це від стану імунної системи і наскільки вірулентна мікобактерія потрапить в організм даної людини.

(Вірулентність – ступінь видової властивості мікобактерії викликати захворювання).

Для довідки:

Аерогенний шлях зараження туберкульозом є основним (90-95 % випадків). Під час кашлю та розмови хворий туберкульозом виділяє краплі слини і мокроти, які розлітаються на 1,5- 2 м і знаходяться в повітрі 1-1,5 години, а потім осідають на підлогу. Зараження можливе при безпосередньому вдиханні крапель мокроти та пилу, які містять мікобактерії туберкульозу. Мікобактерії туберкульозу стійкі до впливу зовнішнього середовища: при температурі 50С вони гинуть через 12 годин, 70С – через 1 хвилину, а при температурі -23С можуть існувати біля семи років. Особливо стійкі мікобактерії туберкульозу в висохлій мокроті, де їх знешкодження потребує нагріву до 100С протягом 45 хвилин.

Виділяють групи населення з підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз:

  • особи, які перебувають в контакті з хворим на туберкульоз;
  • хворі на цукровий діабет;
  • хворі, що приймають кортикостероїдні гормональні препарати;
  • похилі люди;
  • люди, що працюють в умовах з підвищеними професійними шкідливостями;
  • особи, які зловживають алкоголем та наркотиками.

Підступна особливість туберкульозу в тім, що на початку хвороби немає ніяких клінічних проявів, людина почуває себе задовільно. Якщо ж з’являються характерні для туберкульозу легень скарги: покашлювання, загальна слабкість, пітливість, температура близько 37 градусів - це свідчить про те, що процес вже зайшов далеко і лікування буде довготривалим.

Всього лише 4 питання та 4 відповіді: як захистити себе від туберкульозу…

Що робити, щоб не пропустити захворювання на ранній стадії? (Всі відповіді стосуються дорослих людей, оскільки, у дітей своя специфіка).

Тільки рентгенологічне обстеження органів грудної порожнини з профілактичною метою, навіть якщо немає ніяких скарг, характерних для туберкульозу легенів.

Як часто? Один раз на рік.

Яким способом краще? Є два варіанти. Перший - флюорографія органів грудної порожнини проводиться за місцем проживання всіх громадян України. Другий – рентгенографія органів грудної порожнини.

Яка різниця в тому, яким методом і на якому апараті обстежуватись?

Флюорографія є методом менш інформативним ніж рентгенографія та з більшим променевим навантаженням. В останні роки багато медичних установ, особливо приватних, замінюють її на рентген. На думку фахівців, рентгенівське обстеження більш інформативне та безпечне, ніж флюорографія. На рентгені наочніше видно патологічні зміни.

Ще один важливий аспект для тих, кому за сорок: рентгенографія органів грудної клітини є методом ранньої діагностики раку легенів, який займає перше місце в структурі онкозахворюваності та смертності від онкопатології серед чоловіків.

Туберкульоз – це не вирок.

Ми часто безсилі перед проникненням вірусів і бактерій в наш організм, в той же час ми здатні в більшості випадків не дати їм розвинутись і призвести до серйозних захворювань з тяжкими наслідками. Туберкульоз відноситься до групи хвороб, коли діагностика і виявлення патології на ранній стадії дають змогу повністю впоратися з проблемою.Туберкульоз лікується антибактеріальними препаратами, питання в тому, як довго: 3 місяці чи рік; двома препаратами чи чотирма?

Пам’ятайте – профілактичний огляд Ви проводите для себе, не з метою знайти захворювання, а з метою переконатися, що Ви здорові. Лікування любого захворювання набагато ефективніше і дешевше на ранніх стадіях незалежно від Вашого соціального рівня та матеріального становища.

І коли Ви плануєте візит до будь-якого лікаря, зайдіть ще до рентгенолога і перевірте легені. Це займе декілька хвилин часу, але може зберегти від багатьох проблем.

Статті