Про шкоду комп'ютерних ігор і телевізора для дитини
Представники покоління, що підростає, не уявляють свого життя без комп'ютерних ігор і телевізійних передач. Найбажанішим подарунком для малюків стали ноутбуки та планшети. Але чи таке вже нешкідливе тривале спілкування з комп'ютером і телевізором? Давайте розберемося.
Проведені дослідження доводять, що рухома картинка телевізійного екрану часто негативно позначається на підсвідомості мозку, що тільки формується, виснажує нервову систему.
Зі спілкування з батьками дітей грудного віку відомо, що навіть тримісячні малюки з радістю повертають голову в бік увімкненого екрану, розглядають рухому картинку, хоча і не розуміють сенсу побаченого. Особливий інтерес у немовлят викликають рекламні ролики. І вже в цьому періоді, прагнучи полегшити собі життя, молоді мами використовують телебачення як відволікаючий фактор, щоб дитину заспокоїти, нагодувати. Від яскравої та динамічної рекламної картинки у дитини рот сам відкривається — відмінна можливість швидко нагодувати чадо навіть не улюбленою стравою. Таким чином, вже в дитинстві закладаються шкідливі звички і вподобання, наприклад, бездумно їсти перед телевізором.
Можливість безлімітного перегляду телевізійних передач та ігор на комп'ютері поглинає більшу частину часу дитини на шкоду необхідним для гармонійного розвитку заняттям. Сучасні діти менше рухаються, менше спілкуються з однолітками «вживу», віддаючи перевагу віртуальним друзям.
Мабуть, більшість батьків констатує факт, що сучасні діти значно менше читають. І навіть малюки вважають за краще не слухати казку у виконанні когось із батьків, а дивитися мультфільм. Таким чином, діти «поглинають» готові образи, втрачаючи при цьому можливість розвивати свою уяву.
Дослідження, проведене американськими вченими, довели, що одна година, проведена біля комп'ютера, дає психологічне та зорове навантаження на незрілі клітини головного мозку дитини у вигляді перевтоми нервової системи в кілька разів більше, ніж шестигодинні заняття в школі. Але стомлюваність від спілкування з комп'ютером приходить непомітно, поступово, накопичувально, і може виражатися головними болями, запамороченнями, появою нав'язливих рухів, порушенням формули сну, утрудненим засинанням, логоневрозом, нервовим виснаженням.
Комп'ютерні ігри призводять до постійного збудження ділянок головного мозку, що відповідають за задоволення, у зв'язку з чим певна частина дітей стає залежною від комп'ютера і телевізора. У деяких випадках залежність можна порівняти з наркотичною.
Діти, які зловживають комп'ютерними іграми, стають більш агресивними, часом нездатними контролювати свої емоції. Їхній кругозір звужується, вплив ігор негативно позначається на зіставленні реальних і віртуальних подій, утрудняється спілкування з іншими людьми. При виникненні проблем, дитина не намагається вирішити їх, а йде в «чарівний» світ віртуальності.
Пофантазувавши і згустивши фарби, можна уявити майбутнє дитини, вихованої комп'ютером і телевізором. Це людина з надмірною вагою, задишкою при мінімальних фізичних навантаженнях, адже навіть у магазин виходити не потрібно — можна все замовити в інтернет-магазині. Спортивний азарт можна реалізувати в комп'ютерних іграх. Спілкуватися також є можливість, не виходячи з кімнати. А дитину цієї людини майбутнього знову ж таки виховає комп'ютер, тільки з уже новими можливостями. І не буде у нас права її звинувачувати у зневажливому ставленні до свого здоров'я і виховання своїх дітей. Адже цю модель поведінки вона взяла у своїх батьків, і лише трохи її модернізувала з урахуванням технічних можливостей свого часу.
Як вирішити проблему
Отже, що робити для того, щоб телебачення і комп'ютер не стали для дитини замінниками реального життя, щоб вона росла фізично та психічно здоровою, щоб її життя було яскравим і справжнім?
Перша думка, яка часто приходить в голову спантеличених і турботливих батьків — заборонити. Такі крайні заходи не дозволяють досягти стійкого і збалансованого результату.
Причина 1. «Заборонений плід солодкий». Чим більше ми забороняємо, тим бажаніша це розвага для дитини. Це створює певний ризик, що вирвавшись з-під батьківської опіки, нехай навіть тимчасово, дитина почне «надолужувати згаяне».
Причина 2. Не варто проводити паралель між нашим дитинством і дитинством сучасних дітей. Час інший, швидкість інша, технології інші. Позбавивши дитину можливості розвиватися з урахуванням сучасних технологій, ми ризикуємо погіршити її соціалізацію, можливість адаптуватися в сучасних умовах, стати успішною та самодостатньою особистістю.
Які ж заходи вжити, щоб не відстати від життя, і в той же час уникнути негативного впливу?
Необхідно дотримуватися досить простих правил:
- Обмежити час перебування у комп'ютера і телевізора до розумних меж, бажано до однієї години на день.
- Подавати особистий приклад. Якщо дитина бачить свого авторитета-батька за переглядом серіалу, а не за читанням книги, не варто покладати великих надій на те, що поведінка чада буде іншою. Обмеження використання цих «часопоглиначів» має бути і для батьків.
- Приділяйте більше часу спілкуванню з дитиною, обговорюйте всі її проблеми. Використовуйте кожну можливість для формування у дитини правильних цінностей, звичок і життєвих засад.
- М'яко контролюйте, що дивиться дитина, виключайте ігри, що формують агресивну поведінку. Дивіться мультфільми і фільми разом, обговорюйте їх, допомагаючи особистості, що формується зробити правильні висновки.
- Не залишайте дитину біля комп'ютера без нагляду. Не використовуйте цей прийом для забезпечення себе вільним часом.
Правила прості, не вимагають матеріальних витрат і всім доступні. Але щоденне їх виконання під силу тільки дуже свідомим і люблячим батькам. Адже це набагато складніше, ніж заробити на планшет.
Бажаємо всім батькам знаходити в собі сили та терпіння, щоб забезпечити своїм дітям прекрасне і щасливе дитинство, яке стане міцним базисом для їхнього дорослого життя.
Дитячий невролог
Малютіна Л.Г.
