Коли перевіряти щитоподібну залозу?

При зверненні до лікарів-спеціалістів пацієнти часто чують запитання, що стосуються наявності порушень з боку щитоподібної залози. І, як правило, виявляється, що раніше стан щитоподібної залози не перевірявся зовсім або це була тільки пальпація років сім - десять тому. В цій статті ми хочемо приділити увагу питанням коли, для чого і чому так важливо перевіряти стан щитоподібної залози?

Чому ж це так важливо знати стан щитоподібної залози?

Це ендокринний орган, що займає центральне місце в регуляції інтенсивності обміну речовин в організмі. Тому збій у роботі щитоподібної залози може призвести до порушення діяльності практично всіх органів і систем організму. Через те, що функція ендокринних органів опосередковується через гормони, порушення роботи щитоподібної залози не є пов'язаними безпосередньо з анатомічною її локалізацією. Інакше кажучи, при захворюваннях щитоподібної залози в зоні шиї або горла, як правило, не виникає болю. Тому вельми часто, маючи типову сукупність проявів надлишку або нестачі гормонів та ігноруючи обстеження щитоподібної залози, люди звертаються до лікаря з будь-якою однією скаргою, не кажучи про інші, оскільки не бачать взаємозв'язку між ними. В результаті лікування не завжди допомагає. Адже лікар, не володіючи повною інформацією, може призначити лікування тільки одного з проявів хвороби, а не самої хвороби.

З багатьма хронічними захворюваннями на їх початку боротися значно легше і дешевше, ніж в запущених випадках. На початковій стадії зміни в організмі якщо і є, то зворотні, а лікування часто зводиться до відносно нескладних і недорогих заходів. Але проблема в тому, що такі хвороби, як правило, довго ніяк не проявляються і не змушують пацієнта звернутися за допомогою. А коли, нарешті, з'являються скарги, то зміни в організмі зазвичай вже важко зворотні, а лікування виявляється дорогим і ускладненим. Все це повною мірою відноситься і до захворювань щитоподібної залози.

У яких випадках необхідно перевірити щитоподібну залозу, навіть якщо нічого не турбує?

Це обов'язково потрібно зробити при плануванні вагітності. У перші 12 тижнів вагітності щитоподібна залоза плоду ще не функціонує, і тканини плоду отримують гормони від щитоподібної залози матері. У цей період відбувається закладка органів і систем крихти, і недолік гормонів щитоподібної залози може призвести до порушення розвитку плоду. Особливо негативно позначається дефіцит тиреоїдних гормонів на формуванні нервової системи майбутньої дитини. Якщо вагітність вже наступила, то огляд ендокринолога призначається при постановці на облік в жіночій консультації.

Крім того, якщо лікар не вказує інакше, то профілактичне обстеження щитоподібної залози 1 раз на 5 років я рекомендую робити всім дорослим людям. У чинному на сьогодні нормативному акті (наказ МОЗ України № 728 від 27.08.2010) немає рекомендацій з цього приводу, але за моїми переконаннями робити це необхідно.

Періодичні обстеження згідно з рекомендаціями свого лікаря мають проходити особи з виявленими вузлами в щитоподібній залозі, зі збільшенням залози, з ознаками запального або аутоімунного процесу за даними попередніх обстежень.

Як можна запідозрити порушення функції щитоподібної залози?

Нижче наведено ряд ознак і скарг, що можуть вказувати на дисбаланс у роботі цього органу:

  • погана переносимість спекотної пори року;
  • схильність до замерзання, трапляються ускладнення із зігріванням (холодніше, ніж оточуючим людям);
  • слабкість, зниження пам'яті, ослаблення уваги;
  • невмотивоване збільшення маси тіла за останні півроку-рік;
  • одутловатість обличчя, набряклість повік та долонь;
  • голос став більш грубим, глухим;
  • сухість шкіри, огрубіння шкіри на долонях і стопах;
  • поява жовтуватого забарвлення шкіри долонь;
  • ламкість і розшаровування нігтів;
  • порідіння, витончення, ламкість волосся;
  • неприємні відчуття в горлі, відчуття «клубка» у горлі, що не пов'язане з нервовим перенапруженням;
  • відчуття сухості очей, «піску» в очах;
  • зниження слуху, шум у вухах;
  • рецидивуючі неврити;
  • поява хропіння;
  • закладеність носу, що не пов'язана із застудою або патологією ЛОР органів;
  • зміна артеріального тиску;
  • поява порушень менструального циклу;
  • виникнення схильності до закрепів або послаблення стулу, що не нормалізується при зміні харчування;
  • у родичів присутні/були захворювання щитоподібної залози.

При виявленні ряду ознак у себе рекомендуємо звернутися до ендокринолога і перевірити функцію щитоподібної залози. Нехай краще патології не виявиться, і візит буде профілактичним, ніж захворювання залишиться невиявленим.

Також необхідно знати, що можливі зміни в самій структурі органу, що не впливають на вироблення гормонів, але призводять до ряду ускладнень. Так, вузол в щитоподібній залозі може виявитися раком, а своєчасна діагностика дозволить врятувати життя пацієнту.

Як же проводиться обстеження щитовидної залози?

Для отримання повної картини стану органу необхідно:

1. Перевірити структуру щитоподібної залози: її розміри, розташування, відсутність або наявність додаткових утворень (вузли, кісти, новоутворення), наявність зміненої консистенції залозистої тканини (вказує на наявність запальних захворювань); стан оточуючих залозу лімфовузлів. Орієнтовно структуру залози лікар може оцінити, провівши пальпацію на прийомі. При цьому можуть бути виявлені ущільнення тканини залози, болісні відчуття, великі вузли, збільшення лімфовузлів шиї. Однак потрібно знати, що не всі вузлові утворення пальпуються внаслідок свого розташування, розміру і розташування самої залози. Для лікаря і пацієнта важливо не пропустити онкологічний процес. Тому завжди проводиться ультразвукове дослідження щитоподібної залози. За результатами УЗД можна судити про справжні розміри, про розміри утворень, про ехогенність тканини щитоподібної залози. Організм людини і патологічні процеси в ньому - індивідуальні, і маленький вузол цілком може виявитися раком. Тоді для конкретного пацієнта не буде важливим, як часто виявляється рак у вузлах таких розмірів і як довго він може не метастазувати.

2. Перевірити функцію. Залоза бере участь в обміні речовин організму за допомогою вироблення гормонів. Людина здає кров з вени вранці натщесерце на визначення гормонів щитовидної залози.

Тільки за сукупністю цих двох обстежень можна сказати, чи є патологія. Абсолютно нормальна структура органу не гарантує його нормальної роботи, і навпаки.

При виявленні змін в структурі або функції щитоподібної залози лікар при необхідності запропонує додаткові дослідження. Це може бути тонкоголкова аспираційна пункційна біопсія. Тільки цей вид дослідження може зі значною впевненістю виключити онкологічний процес. Цей вид дослідження проводять під контролем УЗД з наступним дослідженням тканин гістологом та визначенням онкомаркерів в тканині пунктату. Також, за показаннями, можуть призначити комп'ютерну томографію органів шиї, сцинтиграфію щитоподібної залози, консультації суміжних спеціалістів (офтальмолога, гінеколога, невролога) або імунологічні дослідження (аналіз крові на наявність антитіл до тканин щитоподібної залози). У кожному з конкретних випадків лікар визначає індивідуальну тактику лікування.

Не потрібно відкладати візит до лікаря, адже в багатьох випадках хворобу легше попередити або вжити заходів для лікування на ранніх етапах, ніж виробити правильну тактику при запізнілій діагностиці.

Здоров'я людини - це не тільки генетична програма, а й постійна праця по його збереженню. Здоров'я Вам!