Чи не призначають вам зайві обстеження?

Доволі часто в житті складаються ситуації, коли нам потрібно скористатися товарами, чи отримати послуги, в яких ми не є експертами. Наприклад, при зверненні з автомобілем на станцію технічного обслуговування, або при виборі тарифного плану оператора мобільного зв’язку, тощо. При цьому нам можуть рекомендувати додаткові послуги, наприклад, заміну якихось деталей в автомобілі. Оцінити реальну необхідність цих послуг ми самостійно не в змозі. Виникає ризик додаткових непотрібних витрат, а також загальної невдоволеності отриманими послугами, коли з’ясується їх надмірність.

Нажаль, медицина не є виключенням. Лікарі, користуючись нашою необізнаністю, іноді призначають зайві ліки, обстеження, процедури та маніпуляції. В цій статті ми дамо поради, як розпізнати таку ситуацію та як уникнути додаткових витрат у випадках, що стосуються призначення обстежень.

Спробуємо розібратися, з яких причин лікар може призначати «непотрібні» в конкретній ситуації обстеження:

  • Звичка. Як це не дивно звучить, але і в державних, і в приватних клініках лікарі часто працюють за звичною для них схемою «радянських» часів, коли дослідження були «безкоштовні», і в умовах відсутності обмежень лікар не дуже замислювався над питанням доцільності призначень.
  • Недостатній професійний рівень. Лікар, який не знає, що саме потрібно шукати, шукає все.
  • Бажання заробити більше коштів. Нажаль, в деяких приватних клініках лікарі отримують відсоток від вартості призначених ними обстежень та лабораторних досліджень. В державних лікарнях інша практика - лікарі направляють пацієнта в певну приватну лабораторію, яка виплачує йому комісійні за фактом такого направлення. Безумовно, ці системи не обов’язково стимулюють всіх лікарів призначати зайві обстеження, але, нажаль, такі факти є.
  • Профілактичні огляди. Деякі дослідження згідно наказів Міністерства Охорони Здоров’я є обов’язковими для призначення при першому візиті пацієнта в поточному році, наприклад, флюорографія легенів. Головною метою їх призначення є раннє виявлення серйозних захворювань. Таким чином, вони можуть бути непотрібні лікарю в конкретному випадку, але дозволяють виявити важкі патології на ранніх етапах.
  • Деякі дослідження не впливають на призначення лікування в гострій ситуації, але дозволяють уточнити діагноз та, при необхідності, скорегувати лікування в подальшому. Наприклад, бактеріологічні дослідження.

З перерахованого, до призначення дійсно непотрібних обстежень призводять перші три пункти. Тепер спробуємо зрозуміти, як цього уникнути.

В першу чергу обирайте лікаря, якому ви довіряєте. Це дозволить одразу уникнути багатьох проблем. Якщо в ході консультації у вас виникла недовіра до лікаря, прийміть рішення щодо звернення до іншого.

Якщо це можливо, з’ясуйте, чи сплачує клініка лікарям відсоток від призначених досліджень. Також підозра повинна виникнути у вас у випадках, коли лікар, призначаючи дослідження, вказує вам на певну лабораторію, а не на їх перелік.

Та найважливіша, на наш погляд, порада – запитуйте. Наявність систем стимулювання лікарів ніяк не означає, що ваш лікар «на вас заробляє».

Задавайте лікарю питання стосовно мети призначення, очікуваних результатів, важливості цих досліджень для прийняття рішень.

Якщо лікар призначив вам обстеження і в той же час лікування, запитайте чи не вплинуть результати обстежень на призначене лікування, і якщо вплинуть, то як?

Одразу ж з’ясуйте, яким чином лікар контролюватиме хід лікування (які зміни у результатах яких обстежень будуть свідчити про позитивну динаміку).

Якщо лікар впевнено та обґрунтовано відповів на ваші запитання, найбільш вірогідно, що вам призначили дійсно потрібні обстеження, які необхідно зробити з метою досягнення найкращого результату.

Бажаємо вам бути здоровими та ніколи не хворіти!