Боси «горять на роботі» частіше, ніж рядові працівники
Від «синдрому менеджера» найбільше страждають бізнесмени і топ-менеджери. За даними медпрацівників, близько 75% людей, які звернулися до них з такою проблемою — керівники всіх рангів.
«В основі розвитку “синдрому менеджера” лежить тривале і значне напруження — через великий обсяг роботи, вузькі часові рамки, високу відповідальність. Крім того, хворобливий стан може посилюватися невпевненістю або високими вимогами, що пред'являються до себе», — розповідає лікар-невролог компанії Into-Sana Ольга Рубцова.
Наслідки такого «горіння на роботі», за її словами, найчастіше мають прямо протилежний очікуваному ефект — топ-менеджер перестає бути ефективним керівником, поступається конкурентам, не вкладається в терміни. «У гонитві за “все встигнути і краще за всіх” за відсутності відповідних внутрішніх резервів, людина починає відчувати постійні проблеми зі здоров'ям. Головний біль, прискорене серцебиття, швидка стомлюваність, психічний і фізичний дискомфорт — усе це істотно погіршує якість життя пацієнта», — продовжує фахівець Into-Sana.
Лікарі стверджують: лікування синдрому менеджера — це не стільки прийом заспокійливих, снодійних або поліпшуючих працездатність ліків, а, перш за все, індивідуальна психотерапевтична робота клієнта з фахівцем. Адже в цьому випадку потрібно спочатку встановити першопричину «синдрому менеджера», оскільки в одного керівника напруга пов'язана з недостатньою кваліфікацією, в іншого — з браком навичок асертивної поведінки, у третього — з надмірністю покладених зобов'язань.
«До речі, на “синдром менеджера” може захворіти будь-який співробітник компанії, не тільки керівник. Особливо ця хвороба поширена серед жителів мегаполісів і співробітників, чия робота пов'язана з підвищеною відповідальністю (диспетчерів, пілотів, машиністів поїздів). Тому цей синдром не можна назвати суто “хворобою боса”», — продовжує Ольга Рубцова.
А ось що дійсно відрізняє більшість керівників від рядових співробітників — це безвідповідальне ставлення до своїх болісних відчуттів, і, як наслідок, пізнє звернення по медичну допомогу. «Тому хочу побажати всім босам ставитися до свого здоров'я хоча б з такою самою увагою, як до свого автомобіля, який при перших же неполадках відправляється на СТО. Адже нове авто купити можна, а новий організм — ні», — зазначає лікар-невролог компанії Into-Sana.
